Президиум ЦК профсоюза № 10 от 20 июля 2010 года

На підприємствах вугільної промисловості не виконуються вимоги чинного законодавства, Генеральної і Галузевої угод, колективних договорів з питань встановлення тарифних ставок і окладів, розрахованих із законодавчо встановлених розмірів мінімальної заробітної плати.

За результатами червня 2010 року середній рівень базової ставки для обчислення тарифних ставок по підприємствах галузі складав 709,7 грн., а по підприємствах Мінвуглепрому - 692,5 грн. при законодавчо встановленій мінімальній заробітній платі в червні місяці 884 грн., тобто на 20 % нижче, ніж вимагається Законом України «Про оплату праці». Лише на трьох підприємствах галузі тарифні ставки і оклади відповідають вимогам названого Закону.

Аналогічна ситуація на підприємствах галузі з виконанням норми Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" щодо збільшення на 30% тарифних ставок і окладів для працівників, зайнятих на підземних роботах повний робочий день.

Не витримується встановлена законодавством і Галузевою угодою процедура продовження на 6 місяців термінів введення нових рівнів тарифних ставок і окладів внаслідок важкого фінансово-економічного стану підприємства. На жодному підприємстві це рішення не приймалося на конференції трудового колективу. В результаті порушення діючих норм, на половині підприємств галузі терміни введення тарифних ставок і окладів відстають від законодавчо встановлених більш, ніж на рік.

Наказом № 161 від 20.05.10 р. Мінвуглепром не зобов'язав керівників вчасно, відповідно до законодавства і Галузевої угоди, ввести нові тарифні ставки, а зажадав лише зайнятися пошуком коштів на їх введення. При цьому в якості основного джерела коштів на підвищення тарифних ставок і окладів визначені внутрішні резерви, які в умовах незбалансованості економіки підприємств незначні і не можуть забезпечити виконання цього завдання. Мінвуглепромом до теперішнього часу чітко не визначений комплекс заходів по забезпеченню фінансової збалансованості економіки кожного конкретного підприємства, в якому мають бути визначені реальні джерела по приведенню рівня тарифних ставок і окладів у відповідність із законодавством.

Після квітневого 2010 року Пленуму ЦК профспілки на ряді підприємств галузі були збільшені тарифні ставки, проте їх розмір не досяг законодавчо встановленого, а терміни введення перевищують допустиме як виняток відставання до 6 місяців. При цьому , часто таке підвищення тарифних ставок здійснюється без збільшення фонду оплати праці, зменшуються розміри премій, доплат і надбавок, що знижує стимули до праці. В результаті зарплата робітників основних професій, оплачуваних відрядно, практично не зростає.

Такий стан багато в чому є наслідком недостатнього виділення бюджетних коштів на реалізацію галузевих програм. Наявних коштів держпідтримки на собівартість і від реалізації вугілля бракує навіть для виплати поточної заробітної плати. Залишаються непогашеними борги в Пенсійний і інші фонди соціального страхування. Практично в два рази знизилося виділення коштів на цілі з реструктуризації підприємств галузі, внаслідок чого на шахтах, що ліквідуються, і на шахтах ІІІ групи систематично утворюється заборгованість із заробітної плати. На цих шахтах тарифні ставки в 1,5 рази нижче за передбачених законодавством.

Станом на 1 липня 2010 р. на підприємствах Мінвуглепрому України загальна сума заборгованості із заробітної плати з нарахуваннями склала понад 3 млрд. грн., з них безпосередньо працівникам - близько 70 млн. грн., у тому числі працівникам вуглевидобувних підприємств - 33,7 млн. грн., шахтобудівникам - 19,5 млн. грн., працівникам шахт ІІІ групи - 13,5 млн. грн. Така ситуація викликає справедливе обурення трудящих вугільній галузі.

За ініціативою ЦК профспілки в липні поточного року працювала спільна з Мінвуглепромом комісія з підготовки пропозицій щодо вирішення проблем, пов'язаних з оплатою праці працівників галузі. На підставі даних представлених підприємствами, комісія визначила об'єм додаткових коштів, необхідних для переходу на нові тарифні ставки - 3,3 млрд. гривень. За рахунок внутрішніх джерел підприємства зможуть знайти на ці цілі лише 0,4 млрд. гривень. Таким чином, дефіцит коштів на перехід працівників підприємств, що знаходяться у сфері управління Мінвуглепрому, на тарифні ставки, розраховані із законодавчо встановленої мінімальної зарплати, складає 2,9 млрд. гривень.

В зв'язку з цим викликає непорозуміння прийнята Верховною Радою постанова про зниження бюджетного фінансування вугільної промисловості на 3,6 млрд. гривень. Реалізація цього рішення ще більше загострить ситуацію з оплатою праці в галузі. Більшість підприємств не матимуть коштів не лише на підвищення тарифних ставок і окладів, але і на здійснення виробничої діяльності.

Президія також відмічає, що не витримуються вимоги законодавства щодо рівнів тарифних ставок і окладів і на ряді підприємств недержавної форми власності. При самостійній розробці і впровадженні систем оплати праці, що відрізняються від передбачених Галузевою угодою, на підприємствах не витримуються умови, що забезпечують мінімальні галузеві гарантії.

Порушуються норми чинного законодавства в питаннях встановлення тарифних ставок і окладів, своєчасності виплати заробітної плати і на збагачувальних фабриках, заводах вугільного машинобудування, підприємствах шахтовуглебудівного комплексу, що провокує їх працівників до проведення акцій протесту.

Продовжує залишатися критичною ситуація в Олександрійському буровугільному комплексі і після прийнятого рішення спеціальної комісії Верховної Ради України з питань приватизації. Заборгованість із заробітної плати трудящим комплексу складає 60 млн. грн. і ця проблема досі залишається не вирішеною на державному рівні.

Комітет з питань соціальної політики і праці Верховної Ради України, розглянувши 7 липня поточного року роботу міністерств і відомств з питання по реалізації норм Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", визнав її незадовільною, і доручив Міністерству фінансів України розглянути пропозиції Міністерства вугільної промисловості стосовно збільшення асигнувань на часткове покриття витрат із собівартості готової продукції на 2,3 млрд. гривень.

Враховуючи викладене, Президія Центрального комітету профспілки ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Визнати, що стороною роботодавця на підприємствах вугільної промисловості України в 2010 році не виконуються вимоги пунктів 9.4, 9.5 і 9.13 Галузевої угоди, постанови квітневого 2010 року Пленуму ЦК профспілки в частині оплати праці і погашення заборгованості з неї.

2. Вимагати від Кабінету Міністрів України:

2.1. Невідкладно провести засідання Координаційної ради по врегулюванню кризових ситуацій у вугільній промисловості з наступних питань:

- про виконання вимог законодавства і Галузевої угоди в частині оплати праці і погашення заборгованості з неї;

- про проблеми Олександрійського буровугільного комплексу.

2.2. Прийняти рішення про заходи, що забезпечують фінансову збалансованість економіки підприємств галузі.

3. Заявити протест у зв’язку з прийняттям Верховною Радою України змін до закону про бюджет країни на 2010 рік у частині зменшення бюджетного фінансування вугільної промисловості на 3,6 млрд. гривень.

4. Вимагати від Мінвуглепрому, інших власників підприємств вугільної промисловості забезпечити введення з 01.07.2010 р. тарифних ставок і окладів на рівні, розрахованому із законодавчо встановлених розмірів мінімальної заробітної плати, а також підвищення на 30% для працівників, зайнятих повний робочий день на підземних роботах, у відповідності з Законом України "Про підвищення престижності шахтарської праці".

5. Вимагати від Міністра вугільної промисловості України Ю.П. Ященка провести в серпні 2010 року нараду за участю власників і керівників підприємств вуглезбагачення і представників профспілки по вирішенню соціально-економічних проблем підгалузі.

6. Територіальним і первинним профспілковим організаціям посилити контроль виконання на підприємствах галузі положень Галузевої угоди щодо своєчасного введення тарифних ставок і окладів, розрахованих із рівня законодавчо встановленої мінімальної заробітної плати, з одночасним збільшенням планового фонду оплати праці, а також відносно процедури ухвалення рішень стосовно відстрочення не більше, як на 6 місяців винятково за рішенням конференції трудового колективу.

7. У разі невиконання до 10.08.2010 р. вимог пунктів 2 і 4 даної постанови керівництву профспілки надіслати відкритий лист до Президента України про соціальну-економічну ситуацію, що склалася у вугільній галузі.

8. Контроль виконання цієї постанови покласти на Президію ЦК профспілки.

Перший заступник Голови Профспілки В.М. Мамченко