Направления деятельности

Україна належить до дванадцяти країн світу з найбільшими обсягами видобутку вугілля. Вугільна промисловість – базова галузь економіки країни і важлива складова її паливно-енергетичного комплексу. Від її стабільної роботи залежить робота суміжних галузей, зокрема електроенергетики та металургії, а також забезпечення паливом та енергією комунально-побутових потреб країни. Слід зазначити, що у вугільній промисловості зайнята значна частина населення, матеріальне й соціальне благополуччя якого безпосередньо залежить від її стабільної роботи.

Водночас для вітчизняних вугільних шахт властиві найскладніші гірничо-геологічні умови порівняно з іншими країнами. Значна частина шахт небезпечна через підвищений рівень метану, раптові викиди газу і вибухи, самозаймання вугільного пилу. На окремих шахтах вугілля видобувається на глибині від 700 до 1000 метрів та більше. Майже на 80% зношено основне шахтне обладнання, яке за відсутності коштів не модернізується та не оновлюється. Через брак коштів на державних вугледобувних підприємствах не забезпечується належним чином безпека праці. Як наслідок, вугільна галузь є найбільш небезпечною за рівнем травматизму, у т. ч. зі смертельними наслідками, серед виробничих галузей промисловості країни. На кожен мільйон тонн видобутого вугілля в Україні в середньому припадає до 91,7 випадку травмування гірників, що у кілька разів перевищує показники більшості вугледобувних країн світу.

Стан виробничого травматизму за 2021 рік у порівнянні з аналогічним періодом 2020 року у вугільній галузі України виглядає наступним чином.

Всього в Україні травмовано у 2021 році 3394 особи у тому числі смертельно 386 осіб, за 2020 – 3634 особи, смертельно травмовано 378 осіб. У вугільній галузі травмовано у 2021 році 561 особа у тому числі смертельно 19, у 2020 році – 524 з яких смертельно 20 осіб.

Для запобігання виникненню і мінімізації наслідків надзвичайних ситуацій на підприємствах вугільної промисловості, здійснення контролю і нагляду за проведенням власниками вугледобувних підприємств профілактичних заходів щодо запобігання травматизму та аваріям необхідно технічній інспекції праці здійснювати громадський контроль за додержанням роботодавцями, посадовими особами підприємств і органів виконавчої влади законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці. Створенням безпечних і здорових умов праці, належних виробничих і санітарно-побутових умов для працівників, забезпеченням їх засобами індивідуального та колективного захисту, впровадженням та ефективністю дії системи управління охороною праці на галузевому, регіональному та виробничому рівнях на підконтрольних підприємствах і організаціях вугільної промисловості України.

Технічні інспектори праці та представники профспілок з питань охорони праці у 2021 році взяли участь у розслідуванні 1701 нещасного випадку та профзахворюванню (в порівнянні: за 2020 р. – 1439 випадків), у тому числі нещасних випадків, які за результатами розслідування пов’язано з виробництвом 448 (2021 рік - 424), профзахворювання – 1220 (2020 – 980).

У 2021 році технічними інспекторами праці Профспілки було надіслано роботодавцям, органам управління та нагляду, комісіям по трудових спорах, прокуратурі, судам 247 подань про порушення нормативних документів з охорони праці.

Найбільша кількість подань (139) здійснили профспілкові інспекторі Дніпропетровської територіальної організації Профспілки.

Проблемним питанням стоїть забезпечення трудящих спецодягом, спецвзуттям та іншими ЗІЗ і ЗКЗ. Необхідно бюджетне фінансування для придбання головних світильників і саморятівників, а також необхідно вирішити:

1.Своєчасна виплата заробітної плати
2.Виписка та вивіз вугілля.
3.Безкоштовно забезпечити вугіллям та його транспортування робітникам підприємства, пенсіонерам, непрацюючим інвалідам праці підприємства, батькам працівників, які проживають разом, та втративші сина або дочку в разі загибелі на виробництві або смерті, внаслідок проф. захворювання або травми.
4.Відновити державну підтримку на ОП .
5.Зняти мораторій на позапланові перевірки стану охорони праці державних вугільних підприємств.
6.Виділяти кошти на заміну старого шахтного обладнання, машин і механізмів.