Направления деятельности

Центральный комитет Профсоюза работников угольной промышленности Украины сформулировал предложения в предвыборные программы кандидатов на пост Президента Украины на предстоящих выборах.

Данные предложения касаются важных с точки зрения профсоюза направлений государственной политики: сохранения и повышения благосостояния населения, развития производства, и в частности угольной промышленности как гарантии энергетической независимости страны. Часть из них направлена на совершенствование коллективно-договорных отношений, развитие социального диалога и повышение роли профсоюзов.

Документ будет передан кандидатам в президенты страны с тем, чтобы узнать их мнение по данным вопросам.

Публикуем полный текст документа.

Пропозиції та вимоги
від Профспілки працівників вугільної промисловості України до передвиборчої платформи кандидатам в Президенти України в 2014 році


1. Збереження та підвищення добробуту народу:
З цією метою:
1.1. Недопущення проведення реформ та вжиття заходів бюджетної економії для вирішення поточних проблем за рахунок зниження життєвого рівня та порушення прав трудящих, пенсіонерів та інших верств населення, впровадження яких повинно здійснюватися шляхом залучення тіньових доходів в економіку країни, а також ліквідації корупційних схем роботи бізнесу та державних органів влади всіх рівнів, тощо.
1.2. Досягнення справедливого розподілу результатів праці між працюючими та бізнесом. Доведення частки фонду оплати праці (ФОП) у валовому внутрішньому продукті (ВВП) до 70%.
1.3. Вжиття заходів по удосконаленню механізму перерахунку пенсій працюючим пенсіонерам, а також з ліквідації диспропорцій в розмірах пенсій, призначених у різні роки.

2. Розвиток виробництва, збереження та створення робочих місць:
2.1. Спрямування зусиль влади та бізнесу на подальший економічний розвиток країни шляхом впровадження високопродуктивних наукомістких виробництв, передової технології в таких галузях економіки як машино- та приладобудування, військово-промисловий комплекс, судо-, авіа- та автомобілебудування, космічна промисловість, паливно-енергетичний комплекс та інше.
2.2. Забезпечення розвитку виробництва перш за все за рахунок збільшення споживання на внутрішньому ринку України, яке необхідно довести до 70 відсотків виробленої продукції.
2.3. Вжиття заходів по гарантованому забезпеченню випускників навчальних закладів всіх рівнів першим робочим місцем.

3. Розвиток вугільної промисловості як гарантії енергетичної незалежності країни:
3.1. Вжиття заходів щодо збільшення внутрішнього споживання вугільної продукції (сприяння будівництву заводів з газифікації вугілля, переведення на вугілля низки блоків ТЕС і т.п.).
3.2. Вдосконалення існуючого механізму надання держпідтримки на собівартість вугільної продукції.
3.3. Відновлення держпідтримки на капітальне будівництво і технічне переоснащення шахт.
3.4. Прийняття рішень про ліквідацію шахт тільки у разі вичерпання запасів придатних до виїмки.

4. Удосконалення системи колективно-договірних відносин:
4.1. Внесення змін до законодавства стосовно обов’язковості виконання положень відповідних галузевих угод роботодавцями підприємств всіх форм власності та господарювання, які належать до певної галузі.
4.2. Закріплення на законодавчому рівні обов’язковості поширення положень колективних договорів лише на членів тих профспілок, які вели колективні переговори та підписали ці договори.
4.3. Розблокування процесу укладання нової Генеральної угоди.
4.4. Підвищення відповідальності посадових осіб за виконання положень Генеральної та галузевих (міжгалузевих) угод.

5. Підвищення ролі профспілок у суспільному житті країни як запоруки ефективного соціального діалогу:
З цією метою ініціювання законодавчого вирішення питань щодо:
5.1. Повернення профспілкам права законодавчої ініціативи.
5.2. Створення можливостей для безпосередньої участі представників профспілок в управлінні виробництвом (управлінських структурах суб’єктів сфери економіки та промисловості – наглядових радах акціонерних товариств, компаній і т.ін.).
5.3. Закріплення за профспілками функції управління коштами фондів соціального страхування шляхом переходу управління фондами з трьохсторонньої основи на двосторонню; при цьому представники від держави повинні бути усунені від управління фондами, а наділені правами контролюючого наглядового органу за дотриманням сторонами профспілок та роботодавців законодавства, положень та конституційних прав людини праці.
5.4. Наділення виборних органів профспілкових організацій правом звернення до суду для захисту трудових і соціально-економічних прав, свобод та інтересів членів профспілок;
5.5. Повернення профспілкам права на внесення приписів, обов’язкових для виконання роботодавцями у разі порушень ними трудового законодавства.

6. Підвищення ролі громадськості при вирішенні трудових спорів в судах:
6.1. Створення в Україні системи трудових судів як окремої гілки судової влади.