Направления деятельности

З 1 січня 2019 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення соціального захисту осіб, які доглядають за хворими дітьми» від 3 липня 2018 року № 2476-VIII, що гарантує відпустку без збереження заробытноъ плати та державну допомогу батькам важкохворих дітей, яким не встановлено інвалідність.

Відповідно до нової редакції Закону « Про відпустки» мати має право оформити відпустку без збереження заробітної плати якщо:

• дитина потребує домашнього догляду, — тривалістю, визначеною в медичного висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку;
• дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний);
• дитина, якій не встановили інвалідність, хвора на тяжке перинатальне ураження нервової системи, тяжку вроджену ваду розвитку, рідкісне орфанне захворювання, онкологічне, онкогематологічне захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкий психічний розлад, гостре або хронічне захворювання нирок IV ступеня, — не більш як до досягнення дитиною 16-річного віку;
• дитині встановили категорію «дитина з інвалідністю підгрупи А»;
• дитина, якій не встановили інвалідність, отримала тяжку травму, потребує трансплантації органа та паліативної допомоги — до досягнення дитиною 18-річного віку.

Аналогічні гарантії мають батько, баба, дід чи інший родич, який фактично доглядає за дитиною, особа, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, один із прийомних батьків чи батько-вихователь.

Перелік тяжких захворювань, розладів, травм, станів , що дають право працівникові на отримання відпустки без збереження заробітної плати на дитину, якій не встановлено інвалідність, затверджується Кабінетом Міністрів України. Зокрема , до них віднесені:

• тяжкі перинатальні ураження нервової системи;
• тяжкі вроджені вади розвитку;
• рідкісні орфанні захворювання;
• онкологічні, онкогематологічні захворювання;
• дитячий церебральний параліч;
• тяжкі психічні розлади;
• гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня;
• тяжка травма;
• стани, що потребують трансплантації органу.

Щоб отримати відпустку, мати має подати роботодавцю заяву і довідку про захворювання дитини. При цьому роботодавець не має права відмовити працівниці у відпустці.

Працівниця має право неодноразово переривати відпустку й оформлювати її знову, допоки дитині виповниться 16 (18) років.

Один із батьків важкохворої дитини, якій не встановили інвалідність також отримує право на щомісячну державну допомогу в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Допомога призначається органом праці та соціального захисту за місцем проживання батьків.

Якщо працездатна мати не працевлаштована, фактично доглядає за тяжкохворою дитиною й отримує державну допомогу, період догляду зарахують до пенсійного стажу. За таку особу єдиний внесок сплачує орган праці і соціального захисту на підставі Закону України « Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» . Якщо мати оформила відпустку без збереження зарплати, щоб доглядати за тяжкохворою дитиною, цей період не зарахують до стажу для пенсії незалежно від того, чи отримує вона державну допомогу. Ні роботодавець, ні орган соціального захисту не сплачують страховий внесок за таку особу. Враховуючи особливу ціль відпустки, доцільно було б на законодавчому рівні врегулює це питання на користь батьків.

Слід відзначити, що період відпустки без збереження зарплати для догляду за важкохворою дитиною не входить до стажу, що дає право на щорічні (основну й додаткову) відпустки .