Додаток 1 до постанови Президії ФПУ від 30.06.2005 № П-18-15

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Порядок навчання представників профспілок з питань охорони праці (далі – Порядок) визначає загальні вимоги до організації навчання й перевірки знань штатних працівників і членів виборних профспілкових органів усіх рівнів та активістів первинних, цехових профспілкових організацій і профгруп, обраних (призначених) для забезпечення виконання повноважень профспілок у сфері охорони праці згідно з законодавством.

Порядок розроблено з урахуванням вимог Типового положення про навчання з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 № 15 і зареєстрованого Міністерством юстиції України 15.02.2005 за № 231/10511.

2. Порядок поширюється на всеукраїнські профспілки і територіальні об’єднання організацій профспілок, які є членськими організаціями Федерації профспілок України, на відповідні республіканські (Автономної Республіки Крим), обласні, територіальні, міські, районні та первинні профспілкові організації.

3. Навчанню (перевірці знань) згідно з цим Порядком підлягають особи, обрані або призначені представниками профспілок з питань охорони праці відповідно до Типового положення про представників профспілок з питань охорони праці, затвердженого постановою Президії ФПУ від 17.09.2003 № П-5-13 (зі змінами згідно з постановою Президії ФПУ від 05.11.2004 № П-10-4), а саме:

на виробничому рівні:

- член виборного профспілкового органу підприємства чи структурного підрозділу підприємства, установи, організації (далі - підприємство), якому доручено систематичне виконання функцій зазначеного представника;

- член комісії з охорони праці виборного органу первинної профспілкової організації (або цехової профорганізації), який діє згідно з Типовим положенням про цю комісію, затвердженим постановою Президії ФПУ від 05.11.2004 № П-10-4;

- громадський (старший громадський) інспектор з охорони праці, який діє згідно з Типовим положенням про громадського інспектора з охорони праці, затвердженим постановою Президії ФПУ від 05.11.2004 № П-10-4;

на рівні вищих профспілкових органів:

- член президії центрального, обласного, міського, районного або іншого органу галузевої профспілки чи територіального об’єднання організацій профспілок, якому доручено систематичне виконання функцій представника профспілки (профспілок) з питань охорони праці;

- член постійної комісії з питань охорони праці центрального, обласного, міського, районного або іншого органу галузевої профспілки, територіального об’єднання організацій профспілок та Федерації профспілок України (якщо таку комісію створено);

- технічний (головний технічний) інспектор праці, який діє згідно з Положенням про технічну інспекцію праці профспілок, затвердженим постановою Президії ФПУ від 17.09.2003 № П-5-13;

- інший спеціаліст з питань охорони праці апарату виборного профспілкового органу, в тому числі працівник апарату, який виконує функції представника профспілки (профспілок) з цих питань за суміщенням обов’язків.

4. Навчання, передбачене цим Порядком, не є обов’язковим для особи-члена профспілки (члена виборного профспілкового органу, працівника апарату цього органу тощо), яка, виходячи з обізнаності в певних проблемах охорони праці, залучається до виконання разового доручення як представник профспілки (профспілок) з питань охорони праці згідно з Типовим положенням, зазначеним у пункті 3 цього Порядку.

5. Вивчення питань охорони праці головами первинних профспілкових організацій (профспілковими представниками) та їх заступниками (за винятком заступників, які одночасно є головами комісій з охорони праці профкомів), керівниками центральних, обласних, міських, районних або інших органів галузевих профспілок, територіальнихі об’єднань організацій профспілок та їх заступниками здійснюється під час загального навчання (підвищення кваліфікації) керівних профспілкових кадрів. На зазначену категорію працівників профспілкових органів цей Порядок не поширюється (за винятком осіб - членів комісій, зазначених в абзаці третьому пункту 9 цього Порядку).

6. Під час організації навчального процесу застосовуються будь-які форми та засоби навчання й перевірки знань, що забезпечують ефективне викладання і засвоєння матеріалу, включаючи комп’ютерні навчально-контролюючі системи, тренажери і програми, автоекзаменатори, аудіовізуальні та інші технічні засоби навчання.

7. Обсяги і предмет навчання з питань охорони праці визначаються за рівневими групами слухачів з однорідними повноваженнями та компетенцією шляхом розроблення для кожної групи тематичних планів і програм навчання.

Тематичні плани і програми затверджуються профспілковим органом за місцем організації навчання, при цьому враховується специфіка підприємства (виробництва), галузі економічної діяльності, регіону тощо, а також положення типових документів із цих питань, зокрема Типової програми навчання представників профспілок з питань охорони праці, затвердженої постановою Президії ФПУ від 30 червня 2005р. № П-18-15. Якщо навчання організовується навчальним закладом профспілок або іншим навчальним закладом, тематичний план і програма розробляються цим закладом і затверджуються його керівником за погодженням з відповідним профспілковим органом, що замовив навчання.

8. Будь-яке навчання, як правило, завершується перевіркою засвоєння викладеного матеріалу методом опитування слухачів викладачем.

Для окремих категорій представників профспілок передбачається перевірка знань з питань охорони праці відповідною комісією у формі тестування (за допомогою технічних засобів – автоекзаменаторів, модульних тестів тощо) або заліку чи іспиту (які проводяться за екзаменаційними білетами у вигляді усного або письмового опитування).

9. Перевірка знань у комісії є обов’язковою:

з осіб виробничого рівня – для голови комісії з охорони праці виборного профспілкового органу підприємства (структурного підрозділу) та іншої особи, обраної старшим громадським інспектором з охорони праці підприємства (структурного підрозділу);

з представників вищих профспілкових органів – для технічних інспекторів праці, а також інших працівників апарату, на яких покладено обов’язки представника профспілки (профспілок) з питань охорони праці, зокрема яким доручається брати участь у роботі комісій з розслідування нещасних випадків, аварій на виробництві і професійних захворювань; з прийняття в експлуатацію об’єктів виробничого й соціально-культурного призначення; з перевірки знань посадовими особами і працівниками вимог охорони праці; з комплексного обстеження або перевірки стану умов і безпеки праці на підприємствах (в тому числі спільно з органами державного нагляду за охороною праці); у розгляді спорів і конфліктів з питань охорони праці в суді, прокуратурі чи комісіях з трудових спорів; у розробленні нових або перегляді чинних нормативно-правових актів з охорони праці; опрацюванні висновків і внесенні подань у порядку, передбаченому Типовим положенням про представників профспілок з питань охорони праці.

10. Комісія з перевірки знань визначається розпорядженням керівника виборного профспілкового органу, що організовує навчання, у складі не менше трьох осіб.

Членами комісії можуть бути профспілкові працівники (в тому числі представники вищого профспілкового органу та/або іншої профспілки, профоб’єднання), спеціалісти служб охорони праці різного рівня та органів державного нагляду за охороною праці, викладачі відповідних навчальних закладів, інші особи, які самі пройшли перевірку знань з цих питань. Головою комісії повинен бути профспілковий працівник.

До складу комісії з перевірки знань осіб, зазначених в абзаці третьому пункту 9 цього Порядку, обов’язково включається представник відповідного органу Держнаглядохоронпраці (за погодженням).

11. У разі виявлення незадовільних знань особі надається місячний термін для додаткової самостійної підготовки і право пройти повторну перевірку знань. Якщо вдруге результат перевірки є негативним, зазначена особа підлягає вивільненню від обов’язків представника профспілки (профспілок) з питань охорони праці.

12. Результати перевірки знань оформляються протоколом комісії за формою згідно з Додатком 1.

Особи, які за результатами перевірки виявили задовільні знання, мають право на одержання посвідчень відповідно технічного (головного технічного) інспектора праці або представника профспілки (профспілок) з питань охорони праці за зразками нормативно-правових актів, затверджених постановою Президії ФПУ від 17.09.2003 № П-5-13. Відомості про проходження первинної і повторних перевірок знань зазначаються у вкладишах до цих посвідчень за формою згідно з Додатком 2.

13. Відповідальність за організацію навчання й перевірки знань представників профспілки (профспілок) з питань охорони праці, розроблення та дотримання навчальних планів і програм несуть відповідно до своєї компетенції голови первинних профспілкових організацій, керівники профспілкових органів відповідного рівня, керівники структурних підрозділів з охорони праці або фахівці апарату цих органів, на яких покладено зазначені обов’язки згідно з посадовими інструкціями, а також керівники навчальних закладів, на базі яких здійснюється навчання згідно з цим Порядком.

ОСОБЛИВОСТІ НАВЧАННЯ НА РІВНІ ПЕРВИННОЇ ПРОФСПІЛКОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ

14. Громадські (старші громадські) інспектори з охорони праці, члени комісій з охорони праці виборного профспілкового органу підприємства (структурного підрозділу підприємства), інші представники профспілки з питань охорони праці проходять навчання в строк до трьох місяців після їх обрання профспілковими зборами, конференцією або на засіданні виборного профоргану згідно зі статутом профспілки.

Якщо повноваження представника тривають більше одного року, він проходить додаткове навчання (підвищення кваліфікації) через 12 місяців після попереднього навчання.

15. Усі представники профспілки (за винятком осіб, зазначених в абзаці другому цього пункту), як правило, проходять навчання безпосередньо на підприємстві із залученням усіх наявних можливостей, ресурсів, кадрового потенціалу та матеріальної бази підприємства.

Голови комісій з охорони праці виборних органів первинних профспілкових організацій, старші громадські інспектори з охорони праці підприємств (у тому числі особи, які виконують зазначені обов’язки працюючи в профкомах підприємств на штатній посаді) проходять навчання й перевірку знань у порядку, визначеному виборним органом відповідної всеукраїнської профспілки або за погодженням із ним - відповідним територіальним об’єднанням організацій профспілок і, як правило, на базі навчальних закладів профспілок (регіональних навчально-методичних центрів, Харківського соціально-економічного інституту, Академії праці і соціальних відносин ФПУ) або інших навчальних закладів.

16. Навчання представників профспілки підприємства організовується згідно з умовами колективного договору виборним органом первинної профспілкової організації та роботодавцем. При цьому відповідно до вимог законодавства роботодавець проводить навчання за свій рахунок, вивільняє профспілкових активістів на визначений період від основної роботи зі збереженням середнього заробітку, забезпечує їх необхідними методичними матеріалами, літературою, засобами навчання на безоплатній основі.

Якщо навчання зазначених представників здійснюється на базі відповідного навчального закладу, роботодавець компенсує затрати цього закладу згідно з укладеним між ними договором.

17. Кожна із сторін колективного договору визначає конкретних осіб, на яких покладається підготовка необхідних документів, планів, програм, методичних та інших матеріалів, організація навчання в цілому. Як правило, ними повинні бути: від профспілки - голова комісії з охорони праці профкому або старший громадський інспектор з охорони праці підприємства; від роботодавця – керівник (працівник) служби підготовки кадрів (у разі її відсутності – служби кадрів) та служби охорони праці підприємства.

Відсутність на підприємстві колективного договору не може бути підставою для відмови роботодавця брати участь у проведенні навчання представників профспілки з питань охорони праці в порядку, передбаченому законодавством. У цьому випадку навчання організовується відповідно до спільного рішення адміністрації та виборного органу первинної профспілкової організації.

ОСОБЛИВОСТІ НАВЧАННЯ НА РІВНІ ЦЕНТРАЛЬНИХ, ОБЛАСНИХ, МІСЬКИХ, РАЙОННИХ АБО ІНШИХ ОРГАНІВ ГАЛУЗЕВИХ ПРОФСПІЛОК, ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ОБ'ЄДНАНЬ ОРГАНІЗАЦІЙ ПРОФСПІЛОК ТА ФПУ

18. Технічні (головні технічні) інспектори праці на початку роботи (а саме - протягом чотирьох місяців від дня затвердження на цій посаді) і періодично (не рідше одного разу на три роки) проходять додатково до одержаної вищої освіти спеціальне навчання (підвищення кваліфікації) та перевірку знань з питань охорони праці на базі Академії праці і соціальних відносин ФПУ або Харківського соціально-економічного інституту. За визначенням виборного органу всеукраїнської профспілки чи територіального об’єднання організацій профспілок навчання (підвищення кваліфікації) може бути організовано і в іншому навчальному закладі, який спроможний забезпечити якісну підготовку зазначеної категорії працівників із урахуванням вимог цього Порядку.

Навчальні плани і програми для технічних (головних технічних) інспекторів праці повинні бути розраховані на тривалість навчання не менш ніж один місяць - для осіб, які призначені на цю посаду вперше, і не менш як два тижні – у випадках повторного навчання (підвищення кваліфікації). Зазначені плани й програми складаються та затверджуються згаданими навчальними закладами ФПУ - за погодженням із керівництвом Федерації профспілок України, а будь-яким іншим навчальним закладом – за погодженням із керівником виборного органу всеукраїнської профспілки чи територіального об’єднання організацій профспілок, з ініціативи якого цей заклад проводить навчання.

19. Працівники апарату виборних профспілкових органів, які не є технічними (головними технічними) інспекторами праці, але виконують функції представника профспілки (профспілок) з питань охорони праці на постійній основі (в тому числі за суміщенням обов’язків) і реалізують повноваження та беруть участь у комісіях, зазначених в абзаці третьому пункту 9 цього Порядку, проходять навчання й перевірку знань згідно з пунктом 18 за скороченою (але не більш як на 50 відсотків) тривалістю та програмою.

20. Члени постійних комісій з питань охорони праці центральних, обласних, міських, районних або інших органів галузевих профспілок, територіальних об’єднань організацій профспілок та ФПУ, члени президій цих органів, яким доручено займатися зазначеними питаннями за розподілом обов’язків, проходять підготовку й підвищення кваліфікації в галузі охорони праці в процесі загального навчання представників виборних профспілкових органів, а також шляхом проведення короткострокових (тривалістю до 1 тижня) цільових семінарів на базі навчальних закладів профспілок. Направлення конкретної особи на цільовий навчальний семінар з питань охорони праці здійснюється, як правило, в період не більше трьох місяців після її обрання членом комісії (профоргану), а в подальшому - через кожні 2 роки, якщо її повноваження у сфері охорони праці тривають.

21. Фінансування заходів щодо навчання представників профспілок з питань охорони праці вищих профспілкових органів здійснюється, як правило, за рахунок профбюджету з коштів тих профорганізацій, які направляють відповідних осіб на навчання.

За домовленістю сторін певний профспілковий орган має право сплатити всі витрати на навчання представників різних профспілок (об’єднань організацій профспілок) з наступним одержанням відповідної компенсації від профорганів, представники яких проходили навчання.

У межах, визначених законодавством, витрати на навчання спеціалістів з охорони праці профспілок можуть бути віднесеними на видатки Фонду соціального страхування від нещасних випадків. З цією метою Федерацією профспілок України (всеукраїнською профспілкою, територіальним об’єднанням організацій профспілок) і виконавчою дирекцією Фонду попередньо узгоджується і затверджується кошторис витрат на навчання цих спеціалістів із зазначенням вартості конкретних заходів, що здійснюються за рахунок Фонду.

ТИПОВА ПРОГРАМА
навчання представників профспілок з питань охорони праці

Додаток 2 до постанови Президії ФПУ від 30.06.2005 № П-18-15

У процесі навчання представників профспілок з питань охорони праці вивчаються найбільш важливі проблеми безпеки, гігієни праці та виробничого середовища у взаємозв’язку з повноваженнями профспілок у сфері охорони праці та завданнями зазначених представників щодо здійснення громадського контролю за додержанням вимог чинного законодавства з цих питань.

Вивчаються зокрема основні теми, передбачені додатком 4 до Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 №15, зареєстрованого Міністерством юстиції України 15.02.2005 за №231/10511 (далі – Типове положення), а саме:

Тема 1. Законодавство України про охорону праці. Основні положення законів України «Про охорону праці», «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та взаємозв’язок з іншими законами України. Законодавство України про працю.

Тема 2. Організація роботи з охорони праці.

Тема 3. Вибухонебезпека виробництва і вибухозахист.

Тема 4. Пожежна безпека.

Тема 5. Електробезпека.

Тема 6. Гігієна праці. Медичні огляди. Профілактика професійних захворювань і отруєнь.

Тема 7. Надання першої допомоги потерпілим у разі нещасного випадку.

Тема 8. Управління роботами з профілактики та ліквідації наслідків аварій.

Тема 9. Безпека праці в галузі.

При цьому використовуються програми навчання за кожною темою, визначені Типовим положенням, з нижченаведеними змінами і доповненнями.

Більш докладно розглядаються питання згідно з абзацом сьомим теми 1 щодо вимог законів та інших нормативно-правових актів стосовно порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві. Враховуючи соціальну вагу цих питань, місце і роль представників профспілок у належному їх вирішенні, слід детально вивчити чинні правові норми зазначеного спрямування, насамперед:

положення статті 22 Закону України «Про охорону праці»;

вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 № 1112 і затверджених нею Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві (за кожним пунктом) та Переліку обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

Розглянути зміст документів установленої форми, що готуються в процесі та за підсумками розслідування, а також практичні питання щодо їх правильного складання (заповнення), зокрема: актів Н-5, Н-1, НПВ, П-4, повідомлень, протоколу огляду місця події, протоколу опитування потерпілого й свідків, карти обліку профзахворювання, журналів реєстрації осіб, потерпілих від нещасного випадку, реєстрації аварій, обліку профзахворювань тощо.

Висвітлити процедуру призначення представників профспілок членами комісії з розслідування, форми й методи їх роботи у складі цієї комісії, дії у випадку незгоди зі змістом підготовлених документів та з метою реалізації права профспілок на подання своїх висновків про обставини, причини нещасних випадків (профзахворювань) і відповідальних осіб.

Поглиблено (як окрема тема 10) вивчаються питання, наведені в абзаці чотирнадцятому теми 1 щодо здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про охорону праці, за такою програмою:

Тема 10. Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці. Повноваження і права профспілок у цій сфері.

Вимоги трудового законодавства, законів України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», «Про охорону праці» та інших актів законодавства щодо діяльності виборних органів і представників профспілок у сфері безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, їх прав і повноважень.

Норми прямої дії Закону України «Про охорону праці», що вимагають вирішення (розгляду) найважливіших питань охорони праці з обов’язковою участю (за погодженням) профспілок.

Статутні вимоги та структурні ланки профспілкових організацій усіх рівнів, створені з метою реалізації прав і повноважень профспілок у сфері охорони праці згідно з законодавством.

Зміст нормативних актів Федерації профспілок України, що конкретно регулюють діяльність профспілкових працівників і активістів з охорони праці: Положення про технічну інспекцію праці профспілок, Типове положення про представників профспілок з питань охорони праці, Типове положення про громадського інспектора з охорони праці, Типове положення про комісію з охорони праці виборного органу первинної профспілкової організації. Доповнення до зазначених типових документів з найбільш принципових питань, що містяться у відповідних положеннях всеукраїнської профспілки.

Організація роботи представників профспілок з питань охорони праці щодо виконання вимог законів і зазначених положень та інших нормативно-правових актів. Розгляд досвіду, форм і методів роботи профорганізацій (профорганів) і конкретних осіб - представників профспілки (профспілок) з питань охорони праці щодо забезпечення належного рівня громадського контролю за додержанням законодавства про охорону праці та ефективного захисту прав і соціальних інтересів працівників (на конкретних прикладах), насамперед щодо:

ефективної участі в перевірках стану охорони праці (в тому числі комплексних за участю органів державного нагляду; в межах триступеневого адміністративно-громадського контролю на виробничому рівні тощо), підготовки відповідних висновків або подань стосовно усунення виявлених порушень, припинення експлуатації небезпечних об’єктів, машин, механізмів, устаткування, притягнення до відповідальності винних посадових осіб;

реалізації права профспілок на проведення незалежної експертизи рівня безпеки й умов праці, стану діючих виробничих об’єктів або тих, що проектуються чи будуються, на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці; участі в роботі комісій щодо прийняття в експлуатацію нових або реконструйованих виробничих об’єктів;

протидії фактам приховування нещасних випадків на виробництві від розслідування та обліку, необґрунтованого віднесення їх до не пов’язаних з виробництвом, безпідставного звинувачення потерпілих; загальної практики участі представників профспілок у розслідуванні виробничих травм і аварій, у проведенні подальшої роботи щодо усунення причин, які призвели до цих надзвичайних подій;

відстоювання прав працівників на належні, безпечні й здорові умови праці, а також прав потерпілих від нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань на страхові виплати, передбачені законодавством, і на додаткові пільги й компенсації згідно з колективним договором, у тому числі шляхом участі в засіданнях КТС, судів, конфліктних комісій при робочих органах Фонду соціального страхування від нещасних випадків тощо;

участі в розробленні проектів організаційно-технічних і соціальних заходів з охорони праці, зокрема зобов’язань колективного договору за розділом «Охорона праці» (в тому числі Комплексних заходів щодо досягнення встановлених нормативів або підвищення існуючого рівня охорони праці), заходів галузевої, регіональної чи загальнодержавної програм поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища (враховуючи відповідний рівень слухачів).

Під час вивчення питань за іншими темами, передбаченими Типовим положенням, обов’язково робиться наголос на ролі й значенні представників профспілок у вирішенні відповідних завдань, формах участі у певній роботі, зокрема:

за темою 4 (абзац третій) - щодо методів здійснення громадського контролю за додержанням законодавства з питань пожежної безпеки та роботи представників профспілки (профспілок) у пожежно-технічних комісіях підприємств;

за темою 6 – щодо ролі представників профспілки (профспілок) у своєчасному та якісному проведенні атестації робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці (абзац другий) і медичних оглядів працівників певних категорій (абзац четвертий); у визначенні та реалізації заходів, спрямованих на охорону праці жінок і неповнолітніх, недопущення застосування цих категорій працівників на заборонених законодавством роботах (абзац третій), а також недопущення випадків професійних захворювань і отруєнь, забезпечення участі представників профспілки (профспілок) у складанні санітарно-гігієнічної характеристики робочого місця під час встановлення зв’язку захворювання певного працівника з дією шкідливих виробничих факторів (абзац четвертий) тощо.

Програма за темою 9 розробляється відповідною членською організацією ФПУ, навчальним закладом профспілок або іншим навчальним закладом, що організовує навчання, самостійно з урахуванням специфіки підприємства (виробництва), галузі, підгалузі економічної діяльності на основі конкретних нормативно-правових актів з охорони праці, які поширюються на них. При цьому передбачається викладення основних вимог щодо технічної безпеки виробництв, машин, механізмів, устаткування, правильної організації специфічних технологічних процесів тощо. Одночасно розглядаються форми й методи роботи представника профспілки (профспілок) з питань охорони праці щодо оцінки рівня технічної безпеки на відповідність чинним нормативам за умов відсутності особистої базової інженерної підготовки з усього комплексу питань (встановлення з цією метою тісних контактів із фахівцями служби охорони праці та інших служб підприємства, регулярні консультації з технічними інспекторами праці, використання права на запит і одержання пояснень, залучення сторонніх експертів тощо).

Під час формування конкретного плану і програми навчання на основі типових документів забезпечується творчий підхід до справи і, за необхідності, передбачається для конкретної групи слухачів вивчення інших важливих питань, не охоплених Типовою програмою. З іншого боку, за специфічними темами 3 і 8 можна обмежитися ознайомленням слухачів у загальному плані (без детального викладення проблеми), якщо йдеться про відсутність на підприємстві (галузі, підгалузі економічної діяльності) вибухонебезпечних виробництв, об’єктів, устаткування підвищеної небезпеки.