Архів новин
Так получилось, что практически в одно и тоже время в ЦК Укруглепрофсоюза поступил официальный ответ (письмо от 17.03.09 №248/01/01-01) министра угольной промышленности Украины В.И. Полтавца на вопросы, поставленные в Постановлении Пленума ЦК профсоюза работников угольной промышленности Украины 27 февраля 2009 года № Пл.3-1, и на официальном сайте Минуглепрома была опубликована за подписью пресс-службы министерства статья «Гроза, якої не було» и «Влада завинила перед профспілковими лідерами тим, що… активно працює». И если ответ министра – серьезный материал для анализа, с которым можно в чем-то соглашаться или спорить, но который заставляет задуматься и наметить действия по решению проблем отрасли, то статьи на сайте МУП – угодливое выслуживание перед лично Премьер-министром Украины и злобный визг в адрес отраслевого профсоюза, сопровождаемый бездоказательными обвинениями в политической заангажированности и «нахабній брехні» «312 ватажків профспілкового руху зі всіх копалень регіонів».
Мы не будем разбирать по косточкам все те несуразицы и домыслы, которыми изобилуют статьи на министерском сайте, а просто покажем, что по этим вопросам пишет профсоюзу министр.
| На сайте | В ответе министра |
| О задолженности по зарплате | |
|---|---|
| «Насправді, на той день, 27 лютого, в системі Мінвуглепрому практично було завершено виплату заробітної плати шахтарів за січень на всіх державних вугільних підприємствах, на більшості копалень видано навіть аванс за лютий. Не дивно, що наша прес-служба, звертаючись до 312 лідерів профспілок запитала: про які мільярди йдеться, де і хто конкретно не отримав заробітної плати? Ми писали, що заява про один мільярд 140 мільйонів гривень невиплат - це не що інше, як банальна провокація, метою якої є дестабілізувати ситуацію в галузі, нахабною брехнею, підлим обманом викликати неповагу до роботи Кабінету Міністрів, керівництва Мінвуглепрому». И далее, подставляя ряд угольных генералов пишут, что якобы те «на всю Україну заявили, що боргів по заробітній платі у Мінвуглепромі немає». | «Станом на 17 березня ц.р. прострочена заборгованість з оплати праці (заробітна плата та нарахування на неї) у державному секторі вугільної галузі становить 624,7 млн. грн.. у т.ч. заборгованість з виплати заробітної плати працівникам вугільних підприємств – 106,6 млн. грн.»* |
| *Обращаем внимание, что профсоюз говорил об общей сумме невыплаты зарплаты на 25 февраля (т.е. за январь 2009 г. и предшествующие периоды), в ответе Министерства говорится только о просроченной задолженности, т.е. это те суммы, которые следовало выплатить как минимум месяц назад – это те же январь 2009 г. и предшествующие периоды. | |
| О расчетах за отгруженный уголь | |
| «Під особливий контроль Уряду і особисто Прем’єр-міністра беруться розрахунки енергогенеруючих компаній за поставлене їм вугілля.» | «Складним залишається питання своєчасних розрахунків і погашення заборгованності за вугілля, відвантажене для потреб теплової генерації. Рівень оплати за енергетичне вугілля, поставлене державними шахтами на ТЕС у січні-лютому поточного року склав 92 %, за 15 днів березня – лише 51%. Загальна заборгованість перед операторами ринку за відвантажене на теплову енергетику вугілля за 2,5 місяці поточного року перевищила 540 млн. гривень». |
| О КПД правительства Юлии Тимошенко в отношении угольной промышленности | |
| «Якби вирахувати коефіцієнт корисної дії Уряду Юлії Тимошенко щодо впливу на діяльність Мінвуглепрому, починаючи із грудня 2007 року по нинішній день, то, без сумніву, він би перевищив ефективність роботи всіх попередніх складів Кабміну разом узятих. Так незрівнянно багато за цей короткий проміжок часу зроблено.» | «Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» загальний обсяг видатків на вугільну галузь складає 5,7 млрд. грн.., з яких 4,1 млрд. грн. планується направити на пенсійне забезпечення шахтарів. При цьому на фінансування вугільної галузі без погашення заборгованості за електроенергію шахт, що готуються до ліквідації (160 млн. грн..), залишається 1,5 млрд. грн.., що на 5,1 млрд. грн.. менше ніж в 2008 році. За розрахунками Мінвуглепрому, мінімальна річна потреба галузі в засобах державної підтримки повинна становити 11 млрд. грн. (без пенсійного забезпечення та підвищення зарплати підземним робітникам на 30 %). Відповідні розрахунки та пропозиції щодо збільшення обсягів бюджетного фінансування вугільної галузі у 2009 році неодноразово надавалися Мінвуглепромом до Міністерства фінансів України». |
| О ценах на уголь и угольную продукцию и действенности Меморандума между Правительством и предприятиями ГМК | |
| «Завдяки впровадженню ринкових важелів ціна вугілля помітно зростає і вперше в своїй історії починає сягати світових параметрів.» «Саме в інтересах шахтарів був відпрацьований і підписаний Меморандум між Урядом і металургами. Вони в обмін на певні преференції зобов’язувалися купляти продукцію шахтарів. І це в умовах жорсткої економічної кризи, скупого безгрошів’я було єдино можливим, а, отже, і правильним виходом з прориву для тисяч і тисяч шахтарів, які опинилися в надзвичайно скрутному, сутужному становищі.» |
Невирішеним залишається питання реалізації коксівного вугілля виключно за цінами, розрахованими Мінекономіки відповідно до формули, передбаченої Меморандумом порозуміння між Урядом і підприємствами гірничо-металургійного комплексу (за розрахунками станом на 20 лютого 2009 р., це 798-1063 грн./тонна залежно від марки коксівного концентрату). На сьогодні коксівне вугілля реалізується за цінами в 1,5-2 рази нижчими, що відповідають рівню листопада 2008 року. Причому споживачі категорично відмовляються закуповувати коксівну продукцію за розрахованими Мінекономіки цінами, що засвідчують їх письмові відповіді на адресу ДП «Вугілля України», яке неодноразово зверталося з листами до металургійних підприємств з нагадуванням про необхідність дотримуватися визначеного Міністерством економіки цінового діапазону. Наразі ДП «Вугілля України» змушене реалізувати коксівне вугілля за значно заниженими цінами, оскільки споживчий попит на нього знижується. Так, скорочення обсягів реалізації коксівного вугілля через оператора ринку, зумовлене зниженням попиту підприємств ГМК, у січні-лютому 2009 року порівняно з аналогічним періодом минулого року склало 48%. Для вирішення проблеми встановлення економічно обґрунтованих цін на коксівне вугілля Мінвуглепром листом №КМ-01/07-37/261 від 17.03.09 звернувся до Кабінету Міністрів України з проханням доручити Мінпромполітики забезпечити закупівлю металургійними підприємствами коксівної вугільної продукції за цінами, визначеними строго згідно з вимогами Меморандуму про порозуміння, підписаного у листопаді 2008 року. |
Отсюда и вопрос, кто «забрехався по самі вуха»?
И еще про одну, пользуясь терминологией министерского сайта, «нахабну брехню», о нашем профсоюзе и шахтерах, помещенную в упомянутой статье. Там бездоказательно утверждается, что «ППВПУ змушена була відмінити свій протестний виступ у Києві, запланований "групою 312" на 25 березня. Шахтарі відмовилися підтримати своїх профспілкових лідерів». По этому поводу работники пресс-службы МУП могли получить информацию, что называется «из первых рук», от одного из руководителей Минуглепрома – заместителя министра Ю.Б. Грядущего, который присутствовал на Президиуме ЦК профсоюза 18 марта, и может подтвердить, что еще до принятия решения о переносе акции протеста руководители всех теркомов и профкомов (кроме Макеевского) подтвердили участие своих организаций в намечаемой акции протеста. И ехать туда шахтеры собирались не за какие-то шоколадки или «сидори», которые им, по мнению автора, якобы кто-то посулил, а чтобы они и их дети не ели один лишь черный хлеб, как этого хочется некоторым горе-работникам из Минуглепрома. Для того, чтобы шахтеры, не взирая на начальственные окрики, могли осуществить конституционное право на защиту своих интересов, сейчас у профсоюза есть определенные возможности, благодаря создававшемуся по крупицам в течение пяти лет Фонду солидарных действий. Вот это и бесит подобных «деятелей». И, явно следуя методам гебельсовской пропаганды, городятся горы лжи о профсоюзе и готовящейся акции протеста, примеряя свои невысокие понятия о чести и достоинстве, на других.
В заключение хочется спросить у министра угольной промышленности Украины В.И. Полтавца, как у профессионала и просто честного человека, а нужна ли ему такая пресс-служба, которая по заказу определенной политической силы делает всё, чтобы, выгораживая одну личность в руководстве страны, воздвигнуть непреодолимую стену взаимных обид и непонимания между руководством отрасли и профсоюзами. На этом наш профсоюз прекращает заочную полемику с сайтом Минуглепрома по поводу упомянутой акции протеста, поскольку немногочисленному аппарату профсоюза надо заниматься более конструктивными вопросами, а не отвечать на всё злобное визжание наших недругов.
