Архів новин
26 Лютого 2018
Продовжуються дискусії щодо запровадження обов’язкової накопичувальної пенсійної системи
Як відомо, в Україні має бути запроваджено трирівневу систему пенсійного забезпечення. На сьогодні реформовано солідарну систему (1 рівень) і запроваджено систему недержавного пенсійного забезпечення (третій рівень). Щодо запровадження обов’язкової накопичувальної системи (2 рівень), то тривалий час йдуть дискусії стосовно того, якою вона має бути.
Згідно з прикінцевими положеннями Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (від 09.07.2003 № 1058-IV) перерахування страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування повинно бути запроваджено з 1 січня 2019 року. Учасниками цієї системи визначено осіб, які станом на 1 січня 2019 року підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню. Застраховані особи, яким на 1 січня 2019 року залишилося менше 10 років до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону (60 років), мають право прийняти рішення не сплачувати страхові внески до накопичувальної системи пенсійного страхування. Особи, які досягли пенсійного віку 60 років, не можуть бути платниками страхових внесків до накопичувальної системи.
Водночас статтею 1 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (від 08.07.2011 №3668-VI) передбачено, що учасниками накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування є особи, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та яким на дату запровадження перерахування страхових внесків до Накопичувального фонду виповнилося не більш як 35 років. При цьому страхові внески до Накопичувального фонду підлягають спрямуванню в розмірах: у рік запровадження перерахування - 2 відсотки бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, кожного наступного року - у розмірі, збільшеному на 1 відсоток, до досягнення 7 відсотків і подальшої сплати у зазначеному розмірі.
Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено створення Накопичувального фонду (адміністративне управління яким здійснюватиметься Пенсійним фондом України) як неприбуткової організації, до якого спрямовуватимуться страхові внески накопичувальної системи пенсійного страхування. Проте передбачається можливість застрахованим особам через два роки після запровадження цієї системи перераховувати страхові внески до обраних ними недержавних пенсійних фондів.
Оскільки обов’язкова накопичувальна система має запроваджуватися з 1 січня 2019 року, то зараз активізувалася робота з напрацювання відповідної законодавчої бази. При цьому обговорюються і напрацьовуються законодавчі пропозиції із внесення суттєвих змін до раніше вже визначених положень із запровадження цієї системи.
Так, у Верховній Раді України зареєстровано законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування» від 10.07.2017 №6677, поданий народними депутатами, яким не передбачається створення Накопичувального фонду при Пенсійному фонді України, а страхові внески працівників пропонується спрямовувати до недержавних пенсійних фондів. Цим проектом також пропонується сплачувати страхові внески лише особами, які не досягли 35 років (старші цього віку можуть сплачувати на добровільних засадах), у розмірі 2 % - у рік запровадження перерахування, з поступовим збільшенням цього розміру на 1 % до досягнення 7%. Тобто пропонується із зарплати працівників крім податків, що зараз сплачуються в розмірі 19,5 % (18% - податок з доходів з фізичних осіб та 1,5% - військовий збір), ще додатково утримувати (із поступовим підвищенням) 7 % до обов’язкової накопичувальної системи. Авторами законопроекту пропонується передбачити можливість використання особами накопичених пенсійних коштів не тільки на пенсійні виплати, а також на лікування тяжких (критичних) захворювань, придбання нерухомого майна, оплати освіти учасником (його дітьми), а також можливість використання коштів при настанні інших критичних життєвих ситуацій.
Разом з тим, Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку напрацьовано Концепцію розбудови другого рівня пенсійного забезпечення. Цією Концепцією передбачається, що страхові внески до обов’язкової накопичувальної системи сплачуватимуть всі працівники, які не досягли пенсійного віку. Розмір внесків пропонується сплачувати починаючи з 2% з подальшим збільшенням до 7%, 10% та 15% (за умови зростання заробітної плати). При цьому передбачається, що підвищення розміру внеску відбуватиметься шляхом збільшення розміру внеску на 10% від темпу приросту середньорічної номінальної заробітної плати. Пропонується створити Накопичувальний фонд з адміністративним офісом. Здійснення персоніфікованого обліку та обслуговування учасників системи покладається на Пенсійний фонд України. Управління пенсійними активами здійснюватимуть компанії з управління активами. Тобто пропонується створити централізовану систему без участі недержавних пенсійних фондів. Передбачається, що у випадку якщо на момент виходу на пенсію на пенсійному рахунку особи знаходяться кошти у розмірі меншому за 60 мінімальних зарплат, такій особі призначатиметься одноразова виплата.
14 та 21 лютого 2018 року відбулися засідання Робочої групи при Мінсоцполітики, на яких обговорювалися питання, пов’язані з функціонуванням накопичувальної системи.
Під час засідань зазначеної робочої групи представниками ФПУ, зокрема висловлено зауваження, що для запровадження накопичувальної системи потрібні відповідні соціально-економічні передумови, яких нині немає. Утримання із заробітної плати працівників ще додатково 7 відсотків (а за одним із варіантів до 10-15%) є вкрай фінансово обтяжливо для працівників. При цьому слід врахувати, що до 70% працюючих отримує зарплату нижче середньої по країні. Недоцільно поширювати накопичувальну систему на всіх працівників, адже через низький рівень заробітної плати та невеликий період накопичення коштів, до 90% (а може й більше) працівників отримуватимуть при досягненні пенсійного віку із накопичувальної системи лише одноразові виплати, а внаслідок цього не досягається завдання цієї системи – здійснення щомісячних пенсійних виплат додатково до пенсії із солідарної системи і поліпшення рівня матеріального забезпечення пенсіонерів. Запровадження накопичувальної системи можна було б розпочати за рахунок зменшення податку з доходів фізичних осіб з 18% до 15% і різницю (3%) спрямувати до накопичувальної системи на рахунки працівників. У подальшому можна перейти до спільної участі в сплаті внесків роботодавцями та добровільної участі працівників або інших варіантів, які потребують обговорення. Представниками профспілок також наголошено, що запровадження накопичувальної пенсійної системи неможливе без забезпечення належних гарантій збереження накопичених коштів, адже якщо держава зобов’язує сплачувати страхові внески, то вона повинна і гарантувати їх повернення учасникам цієї системи.
Обговорення цих питань продовжуватиметься.
По иатеріалам сайту ФПУ.
Згідно з прикінцевими положеннями Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (від 09.07.2003 № 1058-IV) перерахування страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування повинно бути запроваджено з 1 січня 2019 року. Учасниками цієї системи визначено осіб, які станом на 1 січня 2019 року підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню. Застраховані особи, яким на 1 січня 2019 року залишилося менше 10 років до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону (60 років), мають право прийняти рішення не сплачувати страхові внески до накопичувальної системи пенсійного страхування. Особи, які досягли пенсійного віку 60 років, не можуть бути платниками страхових внесків до накопичувальної системи.
Водночас статтею 1 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (від 08.07.2011 №3668-VI) передбачено, що учасниками накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування є особи, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та яким на дату запровадження перерахування страхових внесків до Накопичувального фонду виповнилося не більш як 35 років. При цьому страхові внески до Накопичувального фонду підлягають спрямуванню в розмірах: у рік запровадження перерахування - 2 відсотки бази нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, кожного наступного року - у розмірі, збільшеному на 1 відсоток, до досягнення 7 відсотків і подальшої сплати у зазначеному розмірі.
Законом України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено створення Накопичувального фонду (адміністративне управління яким здійснюватиметься Пенсійним фондом України) як неприбуткової організації, до якого спрямовуватимуться страхові внески накопичувальної системи пенсійного страхування. Проте передбачається можливість застрахованим особам через два роки після запровадження цієї системи перераховувати страхові внески до обраних ними недержавних пенсійних фондів.
Оскільки обов’язкова накопичувальна система має запроваджуватися з 1 січня 2019 року, то зараз активізувалася робота з напрацювання відповідної законодавчої бази. При цьому обговорюються і напрацьовуються законодавчі пропозиції із внесення суттєвих змін до раніше вже визначених положень із запровадження цієї системи.
Так, у Верховній Раді України зареєстровано законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування» від 10.07.2017 №6677, поданий народними депутатами, яким не передбачається створення Накопичувального фонду при Пенсійному фонді України, а страхові внески працівників пропонується спрямовувати до недержавних пенсійних фондів. Цим проектом також пропонується сплачувати страхові внески лише особами, які не досягли 35 років (старші цього віку можуть сплачувати на добровільних засадах), у розмірі 2 % - у рік запровадження перерахування, з поступовим збільшенням цього розміру на 1 % до досягнення 7%. Тобто пропонується із зарплати працівників крім податків, що зараз сплачуються в розмірі 19,5 % (18% - податок з доходів з фізичних осіб та 1,5% - військовий збір), ще додатково утримувати (із поступовим підвищенням) 7 % до обов’язкової накопичувальної системи. Авторами законопроекту пропонується передбачити можливість використання особами накопичених пенсійних коштів не тільки на пенсійні виплати, а також на лікування тяжких (критичних) захворювань, придбання нерухомого майна, оплати освіти учасником (його дітьми), а також можливість використання коштів при настанні інших критичних життєвих ситуацій.
Разом з тим, Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку напрацьовано Концепцію розбудови другого рівня пенсійного забезпечення. Цією Концепцією передбачається, що страхові внески до обов’язкової накопичувальної системи сплачуватимуть всі працівники, які не досягли пенсійного віку. Розмір внесків пропонується сплачувати починаючи з 2% з подальшим збільшенням до 7%, 10% та 15% (за умови зростання заробітної плати). При цьому передбачається, що підвищення розміру внеску відбуватиметься шляхом збільшення розміру внеску на 10% від темпу приросту середньорічної номінальної заробітної плати. Пропонується створити Накопичувальний фонд з адміністративним офісом. Здійснення персоніфікованого обліку та обслуговування учасників системи покладається на Пенсійний фонд України. Управління пенсійними активами здійснюватимуть компанії з управління активами. Тобто пропонується створити централізовану систему без участі недержавних пенсійних фондів. Передбачається, що у випадку якщо на момент виходу на пенсію на пенсійному рахунку особи знаходяться кошти у розмірі меншому за 60 мінімальних зарплат, такій особі призначатиметься одноразова виплата.
14 та 21 лютого 2018 року відбулися засідання Робочої групи при Мінсоцполітики, на яких обговорювалися питання, пов’язані з функціонуванням накопичувальної системи.
Під час засідань зазначеної робочої групи представниками ФПУ, зокрема висловлено зауваження, що для запровадження накопичувальної системи потрібні відповідні соціально-економічні передумови, яких нині немає. Утримання із заробітної плати працівників ще додатково 7 відсотків (а за одним із варіантів до 10-15%) є вкрай фінансово обтяжливо для працівників. При цьому слід врахувати, що до 70% працюючих отримує зарплату нижче середньої по країні. Недоцільно поширювати накопичувальну систему на всіх працівників, адже через низький рівень заробітної плати та невеликий період накопичення коштів, до 90% (а може й більше) працівників отримуватимуть при досягненні пенсійного віку із накопичувальної системи лише одноразові виплати, а внаслідок цього не досягається завдання цієї системи – здійснення щомісячних пенсійних виплат додатково до пенсії із солідарної системи і поліпшення рівня матеріального забезпечення пенсіонерів. Запровадження накопичувальної системи можна було б розпочати за рахунок зменшення податку з доходів фізичних осіб з 18% до 15% і різницю (3%) спрямувати до накопичувальної системи на рахунки працівників. У подальшому можна перейти до спільної участі в сплаті внесків роботодавцями та добровільної участі працівників або інших варіантів, які потребують обговорення. Представниками профспілок також наголошено, що запровадження накопичувальної пенсійної системи неможливе без забезпечення належних гарантій збереження накопичених коштів, адже якщо держава зобов’язує сплачувати страхові внески, то вона повинна і гарантувати їх повернення учасникам цієї системи.
Обговорення цих питань продовжуватиметься.
По иатеріалам сайту ФПУ.
