Архів новин
27 Грудня 2019
VII Пленум Селидівської територіальної організації Укрвуглепрофспілки
26 грудня відбувся Пленум Селидівської територіальної організації Укрвуглепрофспілки, на якому було розглянуте питання щодо викликів сьогодення, які стоять перед вугільної галуззю та завдання профспілкових організацій стосовно забезпечення ефективної роботи підприємств вугільної промисловості.
Учасниками Пленуму було прийняте Звернення до Президента України Зеленського В.О. стосовно необхідності вжиття невідкладних заходів на державному і урядовому рівнях з подолання кризової ситуації у вугільній галузі.
Зокрема, у Зверненні зазначається, що:
"Недалекоглядна політика попередньої влади призвела вугільну галузь до кризового стану.
Сьогодні, у перехідний період формування ефективного управління вугільною промисловістю в Україні, в ДП «Селидіввугілля», як практично і на усіх державних підприємствах, криза поглиблюється, що може призвести до втрати шахт.
Ігноруються вимоги та пропозиції Профспілок, як повноважених представників трудових колективів, щодо розвитку вугільної промисловості та вугільного регіону в цілому, та необхідність розробки та втілення реальної Програми подолання кризи.
Соціальний діалог між Державою і профспілками відсутній, та не вбачається за потрібний, і подальших намірів щодо його конструктивного розвитку не спостерігається.
Пропозиції Профспілки працівників вугільної промисловості України щодо залучення фахівців вугільної галузі, не тільки залишено поза увагою, а й зроблено все для того, щоб кадровий потенціал покинув галузь, відмінивши пільгове пенсійне забезпечення ряду категорій працівників, занятих на підземних роботах 50 і більше відсотків робочого часу, визначених відповідними Списками № 1 та № 2.
До сьогодні не існує виваженої виробничої та комплексної програми розвитку вугільної промисловості України, територій Селидівсько- Новогродівського регіону, нікому не відомо щодо подальших дій задля забезпечення Конституційних прав людини у нашому краї, створення належних умов праці і відпочинку, де будуть працювати люди, коли будуть і чи будуть взагалі створюватися нові робочі місця для жителів, оскільки сьогодні знайти своєчасно оплачувану роботу доволі складно. Це унеможливлює забезпечення виконання статті 48, право кожного на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.
Уже сьогодні, через несвоєчасну виплату заробітної плати, люди втрачають страховий стаж і вимушені «доробляти до пенсій» вже по декілька років, навіть не місяців, і надалі цей термін зростає, бо пені та штрафи до соціальних фондів в рази перевищують суму боргу, а неодноразові звернення Профспілок щодо законодавчого врегулювання збереження страхового стажу відповідно до відпрацьованого часу, до можновладців усіх рівнів, так і залишилися не почутими.
Ви тільки вдумайтеся, до чого доведено на сьогодні працівника, офіційно працевлаштованого, створювача національних багатств!
Працездатні громадяни не можуть знайти реальні робочі місця, з вчасною виплатою заробітної плати, а значить і своєчасним соціальним забезпеченням.
Почалися відключення від електроенергії шахт у зв’язку з заборгованістю, в періоди проведення підземних робіт працівниками згідно до виробничих завдань, що по-суті є прямою загрозою людському життю. Гроші, стали більшою цінністю ніж життя !?
Шахти не мають змоги самостійно відвантажувати вугілля платоспроможним господарським суб’єктам, існуюча система ціноутворення не сприяє своєчасній його реалізації.
Згідно до п.3, ст. 13 Конституції України, «Власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству».
Передано у власність центральні збагачувальні фабрики і сьогодні це створило проблему збагачення вугілля державних шахт, оскільки власники на свій розсуд зупинили роботи, шахти технологічно пов’язані з вуглезбагачувальниками, в результаті накопичується незбагачене вугілля на рудничних дворах, що ускладнюється відсутністю власних площ для зберігання, а порушення режиму збереження може призвести до загоряння, але власниками ЦЗФ вугілля від шахт для збагачення не приймається, а в результаті і працівники фабрик без заробітної плати і шахтарі державних шахт.
Передача підприємств у приватну власність підприємств підвищеної небезпеки, якими є шахти, є передчасним, оскільки через брак достатніх коштів, для подальшої їх експлуатації та використання за прямим призначенням, власники їх просто виріжуть «на метал» що неминуче призведе до їх хаотичного закриття, підтоплення міст, селищ, сільгоспугідь, обрушення ґрунтів і осель, потрапляння шахтних, дуже небезпечних за хімічним складом до водного басейну Європи, з катастрофічними екологічними наслідками.
Профспілка застерігає, що пропозиції відносно відмови від державного управління шахтами призведе до колапсу. Згідно п.4, ст. 13 Конституції «Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом».
Сьогодні захисту потребує Державна форма власності і Профспілки наполягають на захисті цілісних майнових комплексів державних вугільних підприємств.
Як показує український досвід, неодноразових перетворень управління вугільною промисловістю, найбільш мобільною і ефективною була робота в період роботи самостійного Міністерства вугільної промисловості України з фаховим кадровим складом спеціалістів вугільної промисловості, а середня ланка – це цілісні майнові комплекси, що об’єднували по декілька шахт та допоміжних структур, оскільки при перерві у видобутку однієї шахти, інші забезпечували життєдіяльність та можливість відновити видобуток вугілля на іншій, проводилось своєчасне оснащення лав, мобільне матеріально-технічне забезпечення, збут, перевірка якості, забезпечення автоперевезень і інші.
Для ефективної роботи шахт, необхідно терміново створити Департамент вугільної промисловості України при Кабінеті Міністрів України, а в основу кадрової політики покласти вимогу щодо фаховості управлінців у вугільній галузі.
Наполягаємо на підготовці та проведенні розширеної виробничої всеукраїнської наради за участю галузевих профспілок у складі впливових представників, керівників вугільних шахт, власників збагачувальних фабрик та фахівців Кабінету Міністрів і напрацюванні чіткого комплексного плану першочергових дій по виходу вугільної промисловості з кризи, який включає:
По матеріалам Селидівської територіальної організації Укрвуглепрофспілки
Учасниками Пленуму було прийняте Звернення до Президента України Зеленського В.О. стосовно необхідності вжиття невідкладних заходів на державному і урядовому рівнях з подолання кризової ситуації у вугільній галузі.
Зокрема, у Зверненні зазначається, що:
"Недалекоглядна політика попередньої влади призвела вугільну галузь до кризового стану.
Сьогодні, у перехідний період формування ефективного управління вугільною промисловістю в Україні, в ДП «Селидіввугілля», як практично і на усіх державних підприємствах, криза поглиблюється, що може призвести до втрати шахт.
Ігноруються вимоги та пропозиції Профспілок, як повноважених представників трудових колективів, щодо розвитку вугільної промисловості та вугільного регіону в цілому, та необхідність розробки та втілення реальної Програми подолання кризи.
Соціальний діалог між Державою і профспілками відсутній, та не вбачається за потрібний, і подальших намірів щодо його конструктивного розвитку не спостерігається.
Пропозиції Профспілки працівників вугільної промисловості України щодо залучення фахівців вугільної галузі, не тільки залишено поза увагою, а й зроблено все для того, щоб кадровий потенціал покинув галузь, відмінивши пільгове пенсійне забезпечення ряду категорій працівників, занятих на підземних роботах 50 і більше відсотків робочого часу, визначених відповідними Списками № 1 та № 2.
До сьогодні не існує виваженої виробничої та комплексної програми розвитку вугільної промисловості України, територій Селидівсько- Новогродівського регіону, нікому не відомо щодо подальших дій задля забезпечення Конституційних прав людини у нашому краї, створення належних умов праці і відпочинку, де будуть працювати люди, коли будуть і чи будуть взагалі створюватися нові робочі місця для жителів, оскільки сьогодні знайти своєчасно оплачувану роботу доволі складно. Це унеможливлює забезпечення виконання статті 48, право кожного на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло.
Уже сьогодні, через несвоєчасну виплату заробітної плати, люди втрачають страховий стаж і вимушені «доробляти до пенсій» вже по декілька років, навіть не місяців, і надалі цей термін зростає, бо пені та штрафи до соціальних фондів в рази перевищують суму боргу, а неодноразові звернення Профспілок щодо законодавчого врегулювання збереження страхового стажу відповідно до відпрацьованого часу, до можновладців усіх рівнів, так і залишилися не почутими.
Ви тільки вдумайтеся, до чого доведено на сьогодні працівника, офіційно працевлаштованого, створювача національних багатств!
Працездатні громадяни не можуть знайти реальні робочі місця, з вчасною виплатою заробітної плати, а значить і своєчасним соціальним забезпеченням.
Почалися відключення від електроенергії шахт у зв’язку з заборгованістю, в періоди проведення підземних робіт працівниками згідно до виробничих завдань, що по-суті є прямою загрозою людському життю. Гроші, стали більшою цінністю ніж життя !?
Шахти не мають змоги самостійно відвантажувати вугілля платоспроможним господарським суб’єктам, існуюча система ціноутворення не сприяє своєчасній його реалізації.
Згідно до п.3, ст. 13 Конституції України, «Власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству».
Передано у власність центральні збагачувальні фабрики і сьогодні це створило проблему збагачення вугілля державних шахт, оскільки власники на свій розсуд зупинили роботи, шахти технологічно пов’язані з вуглезбагачувальниками, в результаті накопичується незбагачене вугілля на рудничних дворах, що ускладнюється відсутністю власних площ для зберігання, а порушення режиму збереження може призвести до загоряння, але власниками ЦЗФ вугілля від шахт для збагачення не приймається, а в результаті і працівники фабрик без заробітної плати і шахтарі державних шахт.
Передача підприємств у приватну власність підприємств підвищеної небезпеки, якими є шахти, є передчасним, оскільки через брак достатніх коштів, для подальшої їх експлуатації та використання за прямим призначенням, власники їх просто виріжуть «на метал» що неминуче призведе до їх хаотичного закриття, підтоплення міст, селищ, сільгоспугідь, обрушення ґрунтів і осель, потрапляння шахтних, дуже небезпечних за хімічним складом до водного басейну Європи, з катастрофічними екологічними наслідками.
Профспілка застерігає, що пропозиції відносно відмови від державного управління шахтами призведе до колапсу. Згідно п.4, ст. 13 Конституції «Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб'єкти права власності рівні перед законом».
Сьогодні захисту потребує Державна форма власності і Профспілки наполягають на захисті цілісних майнових комплексів державних вугільних підприємств.
Як показує український досвід, неодноразових перетворень управління вугільною промисловістю, найбільш мобільною і ефективною була робота в період роботи самостійного Міністерства вугільної промисловості України з фаховим кадровим складом спеціалістів вугільної промисловості, а середня ланка – це цілісні майнові комплекси, що об’єднували по декілька шахт та допоміжних структур, оскільки при перерві у видобутку однієї шахти, інші забезпечували життєдіяльність та можливість відновити видобуток вугілля на іншій, проводилось своєчасне оснащення лав, мобільне матеріально-технічне забезпечення, збут, перевірка якості, забезпечення автоперевезень і інші.
Для ефективної роботи шахт, необхідно терміново створити Департамент вугільної промисловості України при Кабінеті Міністрів України, а в основу кадрової політики покласти вимогу щодо фаховості управлінців у вугільній галузі.
Наполягаємо на підготовці та проведенні розширеної виробничої всеукраїнської наради за участю галузевих профспілок у складі впливових представників, керівників вугільних шахт, власників збагачувальних фабрик та фахівців Кабінету Міністрів і напрацюванні чіткого комплексного плану першочергових дій по виходу вугільної промисловості з кризи, який включає:
- забезпечення модернізації шахт;
- фінансування своєчасної підготовки і введення нових лав та очисних вибоїв;
- забезпечення охорони праці і навколишнього середовища;
- ціноутворення на вугільну продукцію і її своєчасну реалізацію;
- забезпечення своєчасної виплати заробітної плати;
- гарантований соціальний пакет для працівників галузі;
- узгодження механізму взаємодії державних вугільних підприємств і збагачувальних фабрик незалежно від форм власності;
- недопущення прийняття законів, що погіршують Конституційні права і свободи людини і громадянина, в порівнянні з діючими;
- впровадження механізму безперебійного забезпечення вугільних підприємств електроенергією, (введення мораторію на відключення шахт від електропостачання).
По матеріалам Селидівської територіальної організації Укрвуглепрофспілки
