Архів новин

Інтерв’ю в.о. Міністра енергетики та захисту довкілля Ольги Буславець програмі «Реальна політика» з Євгенієм Кисельовим, яке транслювалося 10 травня 2020 року.

-Що означає нинішня криза в енергетиці? В чому основна причина та які можуть бути наслідки?

Дійсно українська енергетика сьогодні переживає одну з найбільших криз, які були у нас в Україні за всю історію. В чому це проявляється? У нас на сьогодні енергетична галузь фінансово, паливно і економічно повністю розбалансована. Термінове вирішення системних проблем є питанням національної безпеки. Можу сказати, що простих рішень не буде, на жаль.

-Це результат якихось специфічних українських проблем чи результат того, що наразі відбувається у всьому світі? Над світом пролетіли, як то кажуть, три чорних лебеді: падіння економіки в цілому, яке намітилося ще в кінці минулого року, різке зниження цін на нафту весною цього року і коронавірус. Чи все ж таки є чисто українська специфіка?

На жаль, наклалася і наша українська специфіка, і економічна криза, і пандемія, яку переживає на сьогодні весь світ.

Про що йде мова: з 1 липня 2019 року в нашій країні розпочала роботу нова модель ринку електричної енергії. І в перші місяці все було нормально: були вжиті заходи, щоб не відбулося різкого підвищення цін на електричну енергію для споживачів. Були встановлені так звані прайскепи – тобто обмеження на ринку електричної енергії, які були розраховані національним регулятором. Вони були підтримані також в рамках технічної допомоги проекту USAID «Енергетична безпека». Ці прайскепи були розраховані для того, аби наша генерація могла покривати свою собівартість при виробництві електричної енергії. Але, на жаль, з вересня минулого року розпочалися деякі адміністративні втручання в цей ринок.

-А хто адміністративно втручався?

Втручалися і через зміни в закони, і через постанови Кабінету Міністрів, і через постанови нашого регулятора. Встановлювалися так звані обмеження на ці прайскепи. Прайскепи – це обмеження ціни на ринку електричної енергії для того, щоб запобігти значному зростанню ціни на електричну енергію для кінцевого споживача внаслідок відкриття нового ринку.

Після цих втручань відбулося спотворення ціноутворення на ринку - штучне зниження ціни на електричної енергії до рівня, нижчого за собівартість її виробництва. Крім того, з вересня минулого року був відкритий імпорт електроенергії з Білорусі і Росії за двосторонніми договорами, що призвело до того, шо наша вугільна промисловість втратила ринок збуту своєї продукції.

-Ми у країни-агресора купуємо електроенергію?

Купували, на жаль.

-Це при тому, що у нас своєї електроенергії навалом?

В тому й річ, що з вересня минулого року, завдяки ухваленню рішення про зміни до законодавства, а саме в закон «Про ринок електричної енергії», було дозволено купувати цю електричну енергію за двосторонніми договорами. Чого нам це коштувало? Нам це коштувало незатребуваних 1,5 млн тон вітчизняного вугілля, нам це коштувало 5 млрд гривень, які були направлені на в нашу економіку і не нашим енергогенеруючим компаніям, а нашим сусідам.

Я ще додам, що ці умови не були паритетними і справедливими для нашої генерації. Адже з цих країн імпорт електричної енергії в Україну був дозволений, а для нашої генерації - ринку збуту і можливості експорту – закриті. Тобто, на тлі того, що уже з IV кварталу минулого року відбувалося зниження споживання промисловістю і виник профіцит власної генерації, ми імпортували електричну енергію.

Що ми маємо на сьогодні: переобтяжені вугіллям склади, внаслідок цього, ви напевно знаєте, що 95% шахт у нас зупинені, тому що незатребуване вугілля на сьогодні.

У нас виникли багатомільярдні борги. Назву лише декілька цифр: постачальники і споживачі електроенергії заборгували більше 5 млрд гривень нашому системному оператору «Укренерго». «Укренерго» 13 мільярдів гривень винен «Гарантованому покупцю», який у свою чергу 5 мільярдів гривень заборгував перед державною компанію «Енергоатом». Гарантований покупець – це державне підприємство, яке відповідно до Закону зобов’язано здійснювати загальносуспільний обов’язок - викупати всю «зелену» енергію і сплачувати за неї, а також викупати 85% атомної генерації, аби постачати її за пільговим тарифом, встановленим на електричну енергію для населення з метою покриття цього загальносуспільного обов’язку.

Ці багатомільярдні борги, які на сьогодні накопичились, до чого це все може призвести? До того, що запас міцності в енергетичної системи залишився дуже малий, і, я думаю, всі споживачі, всі наші телеглядачі розуміють, що повна темрява в наших умовах навіть гірше, ніж пандемія.

Енергогенеруючі компанії, маючи такі борги, просто не можуть здійснювати свою операційну діяльність: закуповувати паливо, забезпечувати планові ремонти, забезпечувати безпечне постачання споживачам, навіть – платити зарплату своїм працівникам. А наш системний оператор, наші диспетчери, на жаль, вже не знають як балансувати енергетичну систему.

-Ви декілька разів говорили про споживачів, чи правильно я розумію, що дуже часто в суспільній свідомості не розділять одне з іншим – що є промислові споживачі і є, скажемо так, домогосподарства, тобто фізичні, приватні особи. І я так розумію, що це різні тарифи, так? Хто встановлює ціни для українських громадян, які платять за електроенергію, яку вони споживають, за лічильником. Можна сказати, що це ринкова формула ціноутворення, чи ці ціни встановлюються адміністративним шляхом?

Для населення у нас ціна на електричну енергію не змінювалася з 2017 року, і на сьогодні вона залишається незмінною. Вона встановлювалася регулятором – Нацкомісією, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг - коли реалізовувалося поступове збільшення тарифу для того, щоб привести його до ринкового рівня. На жаль, в кризовий період 2014-2015 років у нас суттєво збільшувалася вартість енергоресурсів і встановлений план підвищення не дозволив привести ціни до ринкового рівня.

-Наразі стоїть питання щоб підвищити ціну електроенергії для рядового споживачів?

На сьогодні ціна для населення залишається незмінною, однією з найдешевших серед європейських країн: у нас вона в 4 рази дешевша, якщо зрівнювати з середньозваженою в ЄС. І вона навіть дешевше ніж у наших сусідів – в Російській Федерації, Білорусі та Молдові.

-В Росії дорожче?

Так, дорожче - як для промисловості, так і для побутових споживачів.

Хочу також наголосити, що на сьогодні державна компанія «Енергоатом» 85% своєї електроенергії продає за так званою «дешевою» ціною 57 копійок за кВт/год для того, щоб забезпечити загальносуспільний обов’язок і забезпечити низьку ціну для населення.

Також поясню нашим телеглядачам деякі маніпулювання стосовно ціни: у нас населення на сьогодні по факту сплачує за електроенергію як товар лише близько 15 копійок за кВт/год. Все інше, що сплачує населення, – це тариф на передачу, на розподіл і так далі. Таким чином, з так званої «дешевої» ціни «Енергоатому» населенням сплачується лише 15 копійок за кВт/год. Все інше «Енергоатом» повинен заробити з тих 15% від виробленої електроенергії, які у нього залишилась після виконання загальносуспільних обов’язків. Тобто, продати її на ринку на добу наперед, на так званій нашій біржі, значно дорожче, для того щоб компенсувати отримані збитки.

Але «Енергоатом» уже має 5 млрд гривень боргів, тому що не вистачає йому тих коштів, які він може заробити на біржі.

У фінансовому плані «Енергоатому», за який всі переживають - і ті хто працює в енергетиці і ті хто про неї чує тільки в ЗМІ – передбачено, що для того, щоб їм забезпечити всі заходи для безпеки експлуатації атомних блоків, операційні витрати, для розвитку, середньозважена ціна має складати 90 копійок за кВт/год. Тобто я хочу сказати, що теза про «дешеву» атомну генерацію є міфом. 57 копійок за кВт/год - це держава зобов’язала «Енергоатом» продавати для того, щоб населення мало на сьогодні той тариф який є.

Не всі люди розуміють, є поняття енергетичного балансу. В Україні є декілька складових частин і складових джерел цього самого енергетичного балансу країни. Є атомне енергетика, є теплова, є гідроенергетика і є так звана «зелена», я нічого не упустив?

Є ще теплоелектроцентралі, це 8% в загальному балансі.

Гідроенергетика це близько 10%, якщо мені пам'ять не зраджує…

Менше, ми переживаємо один з найменших водних років за 120 років спостережень. І на сьогодні у нас гідроенергетика, якщо порівняти з минулим роком, виробляє на 40% менше. В балансі разом з ГАЕС це близько 6 млрд кВт.год або менше 5%.

А скільки атомна?

Атомна генерація на сьогодні виробляє більше 50%.

І скільки залишається на долю теплової?

Теплова - десь 25-27% всього.

Таким чином, атомна енергетика - це найбільша енергогенерація в країні і це державна енергетика, тому виходить держава фактично монополіст на цьому рику?

Я більше скажу: «Енергоатом» це державна компанія, як і «Укргідроенерго». І ще є «теплова» державна компанія «Центренерго», яка експлуатує три теплові електростанції – Вуглегірську, Трипільську і Зміївську. Близько 70% в генерації – це державні компанії.

-Я ось чому ще спитав про баланс: ми недавно відзначали чергову річницю Чорнобильської аварії. І якщо мені пам’ять не зраджує, чорнобильська аварія сталася через те, що там проводились експерименти з, грубо кажучи, збільшення потужності генерації електроенергії на одному з енергоблоків. Як наслідок – людство, не тільки Україна, все людство переконалось в том, що атомна енергетика – це така річ, з якою треба бути обережними. Умовно кажучи, якщо атомна енергетика, припустимо, відповідає за половину виробництва електроенергії, - неможливо одного чудового дня взяти і підняти потужність існуючих в країні електростанцій, скажімо на 10-15-20%. Це так?

Я поясню. Ви згадали про Прогнозний енергобаланс. Дійсно, цей документ викликав таке бурхливе обговорення: і ЗМІ, і люди, які вважають себе експертами, які ніколи не навчалися на енергетиків, не працювали в енергетичній галузі, бралися обговорювати цей документ.

Що це за документ? Це – інструмент забезпечення операційної безпеки постачання об’єднаної енергосистеми. В ньому зазначено скільки генерації повинно бути в роботі для того, щоб забезпечити той попит на електричну енергію, який є. Тому що ми всі розуміємо, що електроенергія – це продукт, який на склад не покладеш, і скільки споживається – стільки і виробляється.

Так от. Атомна генерація, про яку ви згадали, і дуже правильно, - вона є базовою. Тобто і вночі і вдень вона виробляє однакову потужність.

-Якщо я правильно зрозумів: якщо десь виникає необхідність в додатковому виробництві електроенергії…

Необхідно забезпечити резерви потужності іншої генерації.

-Тобто цю додаткову енергію повинні забезпечувати або «зелені» енергетики, або теплоенергетики, або гідроенрегетики. Хоч як це зробити, я не дуже розумію, в умовах, як ви кажете, наймоловоднішого сезону в історії України.

На жаль, «зелена» генерація у нас – це негарантоване виробництво. Коли світить сонце і коли найшла хмара – буде різне виробництво. Тобто вона не балансує, а навпаки дає ще більше збудження в системі.

Зазвичай система в нас балансується гідроелектростанціями, але ми з вами вже проговорили, що у нас маловодний рік і цей інструмент у нас дуже обмежений. І наші водосховища мають недостатньо води для того, щоб її балансувати, як це робилось в попередні роки.

В нас залишається теплова генерація. Так, вона стара, вона вже потребує або значної модернізації, або заміни на нову генеруючу потужність. Але, на жаль, ми не побудували нові потужності в тепловій генерації, які б могли маневрувати.

Тобто для того, щоб забезпечити безпеку постачання нашим споживачам, генерація повинна бути різна. Повинен бути енергетичній мікс. Усі ці збудження вранці, ввечері, коли ми вмикаєм багато приладів, коли у нас є збільшення споживання, оця генерація повинна їх покривати. І ще вона забезпечує нашу надійність за рахунок наявних резервів в системі. Тобто якщо з якихось причин «випаде», так у нас в енергетиці називають, вийде з ладу якийсь блок – диспетчер повинен мати інструмент і розуміти, яким чином і за рахунок якої генерації покрити відсутність потужності того чи іншого блоку.

-В нинішній ситуації, скажіть по простому, якщо можете. Чи є підняття тарифів на електроенергію для промислових споживачів, я підкреслюю, дієвим інструментом для виходу з нинішньої кризи?

Ви знаєте, я б розпочала не з цього. Ми кілька слів сказали про фізичний баланс. Це був лише перший крок для того, щоб визначити вихідний пункт для подальшого комплексного балансування. У нас вже працює більше тижня Антикризовий штаб при Кабінеті Міністрів, який очолює Прем’єр-міністр Денис Шимгаль. Ми провели вже перше засідання, на якому Мінекоенерго представило план антикризових заходів. Він складається з 20 заходів, які спрямовані на стабілізацію ситуацію в енергетиці.

Хочу ще дещо сказати. Нещодавно, два-три дні тому лунали заяви, що Державне бюро розслідувань вже хоче розслідувати, що ж там таке наробила виконуюча обов’язки міністра енергетики, з чим вже потрібно розбиратися. Так от, хочу зазначити, що я привітала такий інтерес і народних депутатів і Державного бюро розслідувань. Добре, що вони зацікавились, що відбувається в енергетиці, хто і якими діями, або бездіяльністю, допустив ситуацію з багатомільярдними боргами, з розбалансованістю системи, яка вплинула також дуже негативно і на вугільну галузь і взагалі на те, що в нас зараз відбувається.

Що стосується питання тарифів, про які ви сказали. Ці заходи спрямовані насамперед на стабілізацію індикативних цін на ринку електричної енергії. В комплексі цих заходів буде можливість вивільнити обсяги атомної генерації для того, щоб промисловість могла на ринку двосторонніх договорів їх купувати, надовго розраховувати свої фінансові плани, свою діяльність.

На сьогодні, на жаль, вся атомна генерація у нас виведена з ринку двосторонніх договорів. І промисловість, яка дуже чекала відкриття нової, лібералізованої моделі ринку і розраховувала на можливість купувати на двосторонніх договорах довгі контракти за прийнятними цінами – вона весь цей час була позбавлена такої можливості.

От нещодавно вийшла публікація компанії «АрселорМіттал Кривий Ріг». Позавчора в мене була зустріч з їхніми представниками. Я задала їм питання: скажіть, будь ласка, ви опублікували недостовірну інформацію, що у ваших підприємств в інших країнах в два-три рази менша ціна на електричні енергію. Звідки у вас ця інформація? Ми попрацювали над цифрами, вони погодились, що ціна на електричну енергію, яку вони отримують сьогодні – найменша в порівнянні з попередніми роками. І з попереднім 2019 роком, і з 2018 роком.

Про що це говорить? Що оцими адміністративними втручанням, заведеним імпортом, була «просаджена» ціна в умовах профіциту нашої генерації. Вона вироблялась, але її було нікому купити. Тобто ціни продавили і вивели з енергетичної галузі всі кошти.

-В мене лишилося ще два питання, а часу в цій частині передачі вже не так багато. Все ж таки, що робити з шахтами, які зупинилися? Як вийти з ситуації? Питаю це ще тому, що багато хто каже: собівартість видобутку вугілля в Україні дуже висока. Скажімо, в далекій Австралії, чи в далекій Південній Африці вугілля видобувають з відкритих кар’єрів, з так званих «вугільних розрізів». Ніякі шахтарі в касках не спускаються там на кілометр під землю і далі нікуди не повзуть, ризикуючи життям. А просто видобувають, що називається, з поверхні землі. Відповідно собівартість того ж самого вугілля з Австралії і Південної Африки виявляється значно нижчої, ніж виробленого на шахтах Донбасу. Що в цій ситуації робити?

Вугільна галузь дуже залежить від енергетики, тому що теплова генерація – це основний ринок збуту для вугілля. Як я вже сказала, теплова генерація останнім часом не затребувана: тепла зима, профіцит, зниження споживання, імпорт електричної енергії, багато причин.

Щодо того, що ви сказали, що зависока собівартість вугілля – це більше стосується шахт, які залишились в управлінні держави. Є ще приватний сектор вугільної галузі. І він теж зараз знаходиться в простої. Після того, як ми реалізуємо план антикризових заходів, які я називала і які було затверджено Прем’єр-міністром, вугільна галузь теж почне працювати. Буде зрозуміло коли і як вони будуть свою продукцію постачати і отримувати за це кошти. Якщо це буде реалізовано, компанія ДТЕК пообіцяла найближчим часом вивести своїх шахтарів на шахти.

По державному сектору – там проблема глибше і вона не вирішувалась, на жаль, протягом всіх років нашої незалежності. Тому там ми передбачаємо розробку концепції того, яким чином буде далі працювати ця галузь. Для цього потрібно буде розробити на п’ять років паливний баланс, щоб зрозуміти, який ресурс потрібний з цих шахт, які шахти потребують вкладень і закладення нових лав, і як буде розвиватися в подальшому ця галузь.

Тобто енергетика і вугільна галузь дуже пов’язані. І оздоровивши електроенергетичний комплекс, із вугільною галуззю теж будемо рухатись крок за кроком.

-Останнє питання. Що робити з «зеленим» тарифом? Дуже часто можна зараз чути розмови про те, що його треба змінювати через високу вартість. З іншого боку – це може викликати проблеми з інвесторами, тому що дуже багато іноземних інвестицій саме у відновлювану енергетику і якщо ці іноземні інвестори підуть – це буде дуже поганим маркером для перспектив іноземних інвестицій в українську економіку загалом. Це так?

Дійсно, проблема з зеленою генерацією у нас виникла вже давно. Вона була прогнозована і зрозуміла. І мені дуже шкода, що останні 6 місяців велась дискусія безрезультатна, а за ті 6 місяців у нас побудували ще понад 2 ГВт нової потужності за «зеленим» тарифом. 2 ГВт – це наші два атомних блоки.

-Тобто нові потужності, введені в експлуатацію за ці місяці, еквівалентні роботі двох атомних блоків?

За потужністю, так. Якщо б дискусія не затягувалась попереднім урядом і законодавцями нашими, як це відбулось, - ми би не мали такої критичної ситуації зараз.

Що ми робимо сьогодні? Ми вже завершуємо медіацію, яку взяв на себе Секретаріат Енергетичного співтовариства і ми вдячні їм за це. Вони продискутували цю тему з інвесторами. Після завершення цієї медіації вже найближчого тижня ми будемо готові Прем’єр-міністру представити можливі сценарії домовленостей для того, щоб можна було укласти меморандум між Урядом та інвесторами.

Про що там буде йти мова? Про добровільну реструктуризацію «зеленого» тарифу і ще про ряд необхідних заходів. А саме - зупинення будівництва по моделі «зеленого» тарифу. Для «сонця» це потрібно робити вже з середини року, для «вітру» період буде більший. Також будуть деякі інструменти для системного оператора для балансування, передбачається повна фінансова відповідальність всіх виробників за створені ними небаланси.

Але я наголошую: ми як країна повинні вийти на добровільні домовленості з інвесторами для того, щоб зберегти свій імідж інвестиційно привабливої країни, тому що дійсно було дуже багато інвестицій в цю галузь.

-Скільки приблизно?

10 млрд євро озвучувались і за нашими розрахунками це так. Тому ми повинні завершити цю дискусію на добровільних засадах. Домовленості, скріплені меморандумом, будуть покладені в основу законопроекту, який буде найближчим часом поданий народним депутатам для обговорення і прийняття. І в подальшому, звичайно, ми будемо робити все для того, щоб «чиста» енергія для споживача була дешевшою. Це можливо зробити завдяки імплементації аукціонної системи підтримки відновлюваної енергетики, яка була прийнята ще більше року тому, але, на жаль, досі так і не реалізована.

Відповідна інформація розміщена на сайті Міністерства енергетики та захисту довкілля України.