Архів новин

25 і 26 лютого ц.р. надійшли сумні звістки: пішли з життя наші спілчани: Мотовілін Валерій Васильович, колишній співробітник виконавчого апарату ЦК Профспілки працівників вугільної промисловості України; Іванов Геннадій Андрійович, колишній член Центрального комітету і Президії ЦК Укрвуглепрофспілки.

Валерій Васильович Мотовілін був знаним спеціалістом в сфері економічної діяльності вугільних підприємств, який в 1996 р. отримав ступінь кандидата економічних наук, захистивши дисертацію на тему: «Підвищення ефективності розрахункових відносин підприємств вугільної промисловості України». Всього вугільній галузі він присвятив понад 50 років свого трудового життя. Його напружена натхнена праця на підприємствах і в дирекції ДП «Львіввугілля», Міністерстві енергетики та вугільної промисловості України і в ЦК Укрвуглепрофспілки завжди була плідною і результативною. Він був вимогливим насамперед до себе, а також до оточуючих його людей, організованим і високопрофесійним фахівцем, який чітко окреслював найважливіші першочергові завдання і прикладав максимальних зусиль для їх практичного втілення. Був дружньою і не байдужою до людських невзгод особистістю. Його уход з життя для всіх нас важка втрата.

Геннадій Андрійович Іванов був неординарною людиною, професіоналом, який багато віддавав своїх сил, енергії та настійливості захисту прав трудівників вугільної галузі. Одне з головних життєвих надбань – це великі організаційні якості. За його плечима значний і багаторічній досвід профспілкової діяльності. Мав заслужений авторитет та повагу серед трудівників і всіх спілчан, очолюючи понад тридцять років первинну профспілкову організацію своєї рідної шахти. Він також був талановитим журналістом і самобутнім поетом, який міг своїм словом запалювати людські серця на добрі життєві вчинки і справи. Мав звання "Заслужений журналіст України". Він ніколи не зупинявся на досягненому і настійливо оволодівав новими знаннями, умінням та досвідом. Постійно йшов вперед, не боявся ставити перед собою нові цілі та добивався безперечного втіленні їх в буття.«А інакше, говорив він, життя не цікаве. Зупинятися не можна». На превеликий жаль серце Геннадія Андрійовича зупинилося. І на зараз серед нас його вже немає.

Всі спілчани, друзі, колеги висловлюють щирі співчуття з приводу непоправної втрати рідним і близьким Мотовіліна Валерія Васильовича та Іванова Геннадія Андрійовича.

Світла пам'ять. Сумуємо і пам’ятаємо.