Архів новин
19 Березня 2021
Роботодавець не виплатив зарплату при звільненні. Як діяти
Якщо ви вирішили звільнитися — можете розраховувати, що роботодавець виплатить вам усю зароблену вами суму у день звільнення. Якщо ж цього дня ви не працювали — кошти повинні виплатити не пізніше наступного дня після пред’явлення вимоги про розрахунок.
Що робити, якщо роботодавець не виплатив зарплату, розповідають у Координаційному центрі з надання правової допомоги.
«Працівник, якому не виплатили заробітну плату, має право не тільки стягнути саму заборгованість, але також середній заробіток за період затримки розрахунку, а також компенсацію втрати невиплачених доходів. Стаття 175 КК України передбачає кримінальну відповідальність за безпідставну невиплату заробітної плати у вигляді штрафів, аж до позбавлення права займати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років», — сказано в повідомленні.
Також зазначається, що відсутність грошей у роботодавця не є поважною причиною для невиплати заробітної плати працівнику.
Стягнути заборгованість по заробітній платі можна двома способами. Це досудовий і судовий порядок.
У досудовому порядку варто звертатися до комісії по трудових спорах (якщо вона створена на підприємстві). Якщо такої комісії немає або вона не створена — необхідно звертатися зі скаргою на роботодавця в державну службу з питань праці.
Цілком імовірно, що після того, як ви звернетеся до них зі скаргою на роботодавця — вам буде виплачена заробітна плата і не доведеться додатково звертатися до суду.
Якщо досудовий порядок не приніс бажаного результату — залишається один тільки шлях. Звертатися до суду.
Що для цього потрібно:
звернутися письмово із заявою до роботодавця з вимогою виплатити заробітну плату. Таку заяву потрібно відправити поштою рекомендованим листом і залишити собі чек та копію такої заяви. Можна також здати заяву в канцелярію роботодавця;
звернутися із заявою на ім’я роботодавця про видачу довідки про нараховану, але невиплачену заробітну плату. Якщо з якоїсь причини роботодавець не надав ці документи, то тоді потрібно звернутися до Пенсійного фонду і взяти довідки за формами ОК5 і ОК7. З цих документів буде видно, по-перше, офіційну заробітну плату працівника, а також яке підприємство платило соціальні внески за цього найманого працівника;
якщо у працівника на руках є трудова книжка із записом про останнє місце роботи, є наказ про прийняття на роботу і наказ про звільнення, копії таких документів також будуть додаватися до заяви в суд. Якщо таких документів немає, то тут доведеться обійтися тільки довідкою ОК5 і ОК7;
скласти позовну заяву до суду. Або ж заяву про видачу судового наказу. До речі, остання, так званий наказовий порядок. подається в тому випадку, коли позовні вимоги беззаперечні. Тобто, якщо роботодавець жодним чином не заперечує саму суму заборгованості і згоден з нею. Такі суперечки розглядаються набагато швидше. За п’ять днів ви вже можете отримати судовий наказ, який є виконавчим документом та подається до виконавчої служби для примусового виконання;
якщо є які-небудь суперечки про суму заборгованості, тут доведеться вже звертатися з повноцінною позовною заявою. Такі трудові суперечки можуть розглядатися за спрощеним порядком, але термін розгляду не повинен перевищувати 60 днів.
«Будь-які терміни давності на такі суперечки не поширюються, тобто стягнути заробітну плату можна і через п’ять років з моменту, як її не виплатили. Крім того, позивачі за законом в таких суперечках звільнені від сплати судового збору», — підсумували в Координаційному центрі з надання правової допомоги.
Що робити, якщо роботодавець не виплатив зарплату, розповідають у Координаційному центрі з надання правової допомоги.
«Працівник, якому не виплатили заробітну плату, має право не тільки стягнути саму заборгованість, але також середній заробіток за період затримки розрахунку, а також компенсацію втрати невиплачених доходів. Стаття 175 КК України передбачає кримінальну відповідальність за безпідставну невиплату заробітної плати у вигляді штрафів, аж до позбавлення права займати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років», — сказано в повідомленні.
Також зазначається, що відсутність грошей у роботодавця не є поважною причиною для невиплати заробітної плати працівнику.
Стягнути заборгованість по заробітній платі можна двома способами. Це досудовий і судовий порядок.
У досудовому порядку варто звертатися до комісії по трудових спорах (якщо вона створена на підприємстві). Якщо такої комісії немає або вона не створена — необхідно звертатися зі скаргою на роботодавця в державну службу з питань праці.
Цілком імовірно, що після того, як ви звернетеся до них зі скаргою на роботодавця — вам буде виплачена заробітна плата і не доведеться додатково звертатися до суду.
Якщо досудовий порядок не приніс бажаного результату — залишається один тільки шлях. Звертатися до суду.
Що для цього потрібно:
звернутися письмово із заявою до роботодавця з вимогою виплатити заробітну плату. Таку заяву потрібно відправити поштою рекомендованим листом і залишити собі чек та копію такої заяви. Можна також здати заяву в канцелярію роботодавця;
звернутися із заявою на ім’я роботодавця про видачу довідки про нараховану, але невиплачену заробітну плату. Якщо з якоїсь причини роботодавець не надав ці документи, то тоді потрібно звернутися до Пенсійного фонду і взяти довідки за формами ОК5 і ОК7. З цих документів буде видно, по-перше, офіційну заробітну плату працівника, а також яке підприємство платило соціальні внески за цього найманого працівника;
якщо у працівника на руках є трудова книжка із записом про останнє місце роботи, є наказ про прийняття на роботу і наказ про звільнення, копії таких документів також будуть додаватися до заяви в суд. Якщо таких документів немає, то тут доведеться обійтися тільки довідкою ОК5 і ОК7;
скласти позовну заяву до суду. Або ж заяву про видачу судового наказу. До речі, остання, так званий наказовий порядок. подається в тому випадку, коли позовні вимоги беззаперечні. Тобто, якщо роботодавець жодним чином не заперечує саму суму заборгованості і згоден з нею. Такі суперечки розглядаються набагато швидше. За п’ять днів ви вже можете отримати судовий наказ, який є виконавчим документом та подається до виконавчої служби для примусового виконання;
якщо є які-небудь суперечки про суму заборгованості, тут доведеться вже звертатися з повноцінною позовною заявою. Такі трудові суперечки можуть розглядатися за спрощеним порядком, але термін розгляду не повинен перевищувати 60 днів.
«Будь-які терміни давності на такі суперечки не поширюються, тобто стягнути заробітну плату можна і через п’ять років з моменту, як її не виплатили. Крім того, позивачі за законом в таких суперечках звільнені від сплати судового збору», — підсумували в Координаційному центрі з надання правової допомоги.
