Архів новин
1 Квітня 2021
Обговорення проблем щодо зняття мораторіїв. що ускладнюють виконання судових рішень
31 березня за ініціативою Директорату правосуддя та кримінальної юстиції Міністерства юстиції України було проведено обговорення проблем щодо доцільності та шляхів зняття мораторіїв, що ускладнюють виконання судових рішень.Обговорення проводилось в онлайн форматі ZOOM - конференції, в якій прийняли участь понад 60 представників від зацікавлених сторін та органів влади. Профспілку, як зацікавлену сторону, представляла завідувач відділу правової роботи Надія Марченко.
У програмі заходу окремим питанням на обговорювання було поставлено актуальність та шляхи зняття Мораторію на застосування заходів примусового виконання рішень щодо державних вугледобувних підприємств. Такий мораторій був введений Законом України 2021-VIII «Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств» який вступив в силу з 24.05.2017року.
Саме за цим законом тимчасово, до 1 січня 2019 року, підлягали зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо державних вугледобувних підприємств, які підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", знімаються арешти та заборони відчуження майна у таких виконавчих провадженнях, крім рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв’язку з трудовими відносинами, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, стягнення аліментів та рішень про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Також всі справи про банкрутство державних вугледобувних підприємств до 1 січня 2019 року не могли порушуватися. А провадження у справах про банкрутство державних вугледобувних підприємств, порушені до дня набрання чинності цим Законом, підлягали припиненню.
В подальшому строк дії мораторію був продовжений до 1 січня 2022року Законом України №2658-VIII « Про внесення змін до деяких законів щодо створення умов для забезпечення державної політики у вугільній галузі».
Як випливає із назви вищезазначених законів, ціль введення мораторію для державних підприємств вугільної галузі була дуже благородна і прагматична , а саме - створення передумов для забезпечення стабілізації діяльності підприємств, проведення необхідного технічного переоснащення і модернізації фондів , а також покращення техніко –економічних показників для виходу на самоокупність вугледобувних підприємств. Тобто введення такого мораторію повинно було створити умови для часткового фінансового забезпечення державної політики у вугільній галузі.
Але, на превеликий жаль, завдяки малоефективній діяльності органу управління галуззю, майже за чотири роки виважена державна політика реформування вугільної галузі не тільки не реалізована, але й не прийнята остаточно. При цьому схвалена Урядом у 2017році Концепція реформування вугільної галузі до 2020року та План заходів по її реалізації залишилися на папері, їх втілення в життя так і не було розпочато.
Постійні реорганізації міністерства та зміни його керівництва, а також втрата фахового кадрового потенціалу стали основною причиною відсутності до цього часу прагматичного, чіткого та зрозумілого для шахтарської спільноти державницького бачення реформування державного сектору вугільної галузі.
Таким чином, цілі введення мораторію не були досягнуті. Але питання про зняття мораторію, яким були тимчасово припинені виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо державних вугледобувних підприємств, не може ставитися на розгляд насамперед з огляду на те, що вугледобувні підприємства є важливою складовою забезпечення енергетичної безпеки та незалежності країни, тобто мають стратегічне значення.
При сучасному фінансово –економічному стані державних вугледобувних підприємств, пов’язаним з боргами із заробітної плати працівникам, за відвантажене вугілля, а також боргів за спожиту електроенергію та внесків до Пенсійного фонду тощо, зняття мораторію призведе до повного блокування діяльності підприємств, соціальної та екологічної катастрофи в шахтарських регіонах, а також можливим непередбачуваним політичним протестам.
Саме така позиція Профспілки була доведена при обговорювані цього питання. Не може бути так, щоб за відсутність державної політики у вугільній галузі та ефективного управління нею відповідали працівники та їх сім’ї , які залишаться без всякого захисту при самоліквідації та банкрутстві підприємств.
Є тільки один вихід – це невідкладний початок реалізації справедливої та виваженої державної політики у вугільній галузі з відповідним фінансовим забезпеченням, одним із елементів якого має залишатися мораторій з можливим його продовженням на певний період з причин обмеженості бюджету для інвестування у вугільну галузь. І на це необхідна політична воля.
Сподіваємося, що при підготовці аналітичних документів за результатами обговорень та напрацюванні пропозицій для внесення змін до законодавства щодо зняття мораторіїв, що ускладнюють виконання судових рішень, будуть враховані особливості діяльності вугледобувних підприємств, на яких акцентували увагу представники Профспілки, Федерації профспілок України та Міненерго , що приймали участь у цьому заході.
У програмі заходу окремим питанням на обговорювання було поставлено актуальність та шляхи зняття Мораторію на застосування заходів примусового виконання рішень щодо державних вугледобувних підприємств. Такий мораторій був введений Законом України 2021-VIII «Про відновлення платоспроможності державних вугледобувних підприємств» який вступив в силу з 24.05.2017року.
Саме за цим законом тимчасово, до 1 січня 2019 року, підлягали зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо державних вугледобувних підприємств, які підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", знімаються арешти та заборони відчуження майна у таких виконавчих провадженнях, крім рішень про виплату заробітної плати, вихідної допомоги, інших виплат (компенсацій), що належать працівнику у зв’язку з трудовими відносинами, відшкодування матеріальної (майнової) шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, стягнення аліментів та рішень про стягнення заборгованості із сплати внесків до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
Також всі справи про банкрутство державних вугледобувних підприємств до 1 січня 2019 року не могли порушуватися. А провадження у справах про банкрутство державних вугледобувних підприємств, порушені до дня набрання чинності цим Законом, підлягали припиненню.
В подальшому строк дії мораторію був продовжений до 1 січня 2022року Законом України №2658-VIII « Про внесення змін до деяких законів щодо створення умов для забезпечення державної політики у вугільній галузі».
Як випливає із назви вищезазначених законів, ціль введення мораторію для державних підприємств вугільної галузі була дуже благородна і прагматична , а саме - створення передумов для забезпечення стабілізації діяльності підприємств, проведення необхідного технічного переоснащення і модернізації фондів , а також покращення техніко –економічних показників для виходу на самоокупність вугледобувних підприємств. Тобто введення такого мораторію повинно було створити умови для часткового фінансового забезпечення державної політики у вугільній галузі.
Але, на превеликий жаль, завдяки малоефективній діяльності органу управління галуззю, майже за чотири роки виважена державна політика реформування вугільної галузі не тільки не реалізована, але й не прийнята остаточно. При цьому схвалена Урядом у 2017році Концепція реформування вугільної галузі до 2020року та План заходів по її реалізації залишилися на папері, їх втілення в життя так і не було розпочато.
Постійні реорганізації міністерства та зміни його керівництва, а також втрата фахового кадрового потенціалу стали основною причиною відсутності до цього часу прагматичного, чіткого та зрозумілого для шахтарської спільноти державницького бачення реформування державного сектору вугільної галузі.
Таким чином, цілі введення мораторію не були досягнуті. Але питання про зняття мораторію, яким були тимчасово припинені виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень щодо державних вугледобувних підприємств, не може ставитися на розгляд насамперед з огляду на те, що вугледобувні підприємства є важливою складовою забезпечення енергетичної безпеки та незалежності країни, тобто мають стратегічне значення.
При сучасному фінансово –економічному стані державних вугледобувних підприємств, пов’язаним з боргами із заробітної плати працівникам, за відвантажене вугілля, а також боргів за спожиту електроенергію та внесків до Пенсійного фонду тощо, зняття мораторію призведе до повного блокування діяльності підприємств, соціальної та екологічної катастрофи в шахтарських регіонах, а також можливим непередбачуваним політичним протестам.
Саме така позиція Профспілки була доведена при обговорювані цього питання. Не може бути так, щоб за відсутність державної політики у вугільній галузі та ефективного управління нею відповідали працівники та їх сім’ї , які залишаться без всякого захисту при самоліквідації та банкрутстві підприємств.
Є тільки один вихід – це невідкладний початок реалізації справедливої та виваженої державної політики у вугільній галузі з відповідним фінансовим забезпеченням, одним із елементів якого має залишатися мораторій з можливим його продовженням на певний період з причин обмеженості бюджету для інвестування у вугільну галузь. І на це необхідна політична воля.
Сподіваємося, що при підготовці аналітичних документів за результатами обговорень та напрацюванні пропозицій для внесення змін до законодавства щодо зняття мораторіїв, що ускладнюють виконання судових рішень, будуть враховані особливості діяльності вугледобувних підприємств, на яких акцентували увагу представники Профспілки, Федерації профспілок України та Міненерго , що приймали участь у цьому заході.
