зробити стартовою додати в обране


Архів новин

Версія для друку

16 Вересня 2021
Григорій Осовий"Законопроект про Державний бюджет на 2022 рік було затверджено без обговорення. Більшість зауважень і пропозицій профспілок залишилися не врахованими."
Кабінет Міністрів України на засіданні 15 вересня затвердив та передав у парламент проект Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік».

«Нажаль, законопроект було ухвалено фактично без обговорення, - зазначив у коментарі Голова СПО об’єднань профспілок, Голова Федерації профспілок України Григорій Осовий. – Соціальним партнерам не було надано можливості висказати свої зауваження та пропозиції. А профспілкової стороні є що сказати стосовно законопроекту. Але в порушення чинної Генеральної угоди він на погодження до СПО об’єднань профспілок не надходив. З метою обговорення цього законопроекту 2 вересня ц.р. у Міністерстві фінансів України відбулась робоча зустріч представників СПО профспілок і СПО роботодавців із представниками Міністерства фінансів України, Міністерства соціальної політики України, Міністерства економіки України». Профспілковою стороною Мінфіну було надано пакет зауважень і пропозицій, їх обґрунтування на 63 сторінках, які б на базі чинного законодавства забезпечували фінансування соціальних гарантій працівників. Ми, звичайно, бачимо відповідні поступки з боку урядової сторони у плані підвищення заробітної плати працівників охорони здоров’я, стипендій студентів. Профспілки це підтримують, бо вони постійно ведуть діалог з цих питань, намагаючись вирішити проблеми фінансового забезпечення медиків та студентів».

Але, як підкреслив Григорій Осовий, профспілкову сторону не влаштовує той факт, що абсолютна більшість зауважень та пропозицій профспілок залишились неврахованими у законопроекті про Держбюджет. «Хотілося б, щоб і члени Уряду на засіданні Кабміну зрозуміли, у чому суть профспілкових зауважень та пропозицій, - наголосив Голова СПО об’єднань профспілок. – Адже вони базуються як на законодавстві України, так і на положеннях Генеральної угоди. Так, заступником міністра фінансів України не було озвучено жодного показника головного кошторису країни на 2022 рік та зазначено, що його формування відбувається на основі схваленої Верховною Радою України Бюджетної декларації на 2022 – 2024 роки. Зазначу, що, нажаль, її показники порушують низку норм законодавства та положень Генугоди.

Якщо говорити конкретно, то мова йде зокрема щодо:

розміру прожиткового мінімуму (занижено більш ніж вдвічі)
Пропозиція профспілкової сторони - встановити розмір прожиткового мінімуму на рівні його фактичного розміру, зокрема для працездатних осіб з 1 січня 2022 року – 6514 грн;

мінімальної зарплати - порушені домовленості Генугоди щодо співвідношення мінімальної заробітної плати до середньомісячної заробітної плати на кінець року на рівні 50% - зазначене співвідношення знижується з 47,7% у 2021 році до 42,9% у 2022 році.

Пропозиція - встановити мінімальну зарплату, зокрема з 1 січня 2022 р. -6900 гривні з подальшим підвищенням до кінця року щонайменше до 7700 гривень;

не забезпечено норму Генугоди про скорочення розриву між розмірами посадового окладу працівника І тарифного розряду ЄТС та фактичним розміром прожиткового мінімум для працездатних осіб, який зростатиме з 2631 грн. у 2021 році до 2880 грн. у 2022 році.

Пропозиція - встановити розмір І тарифного розряду за ЄТС не нижче фактичного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб з відповідним зростанням фонду оплати праці.

не забезпечено норму Генугоди про зростання середньої заробітної плати принаймні до 50% середнього рівня оплати праці чотирьох країн Східної Європи, в яких найбільше використовується праця українців (Польща, Угорщина, Чехія, Литва) - сьогодні цей показник має становити 650 євро,

Уряд планує 533 євро у 2022 році; рівень оплати праці державних службовців у 2022 році зберігатиметься на рівні 2021 року, тобто не переглядатиметься другий рік поспіль.

«Отже законопроект, незважаючи на зауваження профспілок, затверджено Урядом та передано до Верховної Ради України. Але ми продовжимо боротьбу за відстоювання прав та інтересів працівників і у стінах парламенту, ведучи діалог з народними депутатами та парламентськими фракціями. Головне – не допустити погіршення соціально-економічного становища людей праці», - зазначив Григорій Осовий.

За матеріалами ФПУ.