Архів новин
10 Грудня 2021
ОЛЕКСАНДР ОЛІЙНИК :ЗАКОН «ПРО МЕДІАЦІЮ» УХВАЛЕНО – ЩО ЦЕ ДАСТЬ ГРОМАДЯНАМ ТА ДЕ ШУКАТИ МЕДІАТОРІВ?
Після майже 12-річної історії спроб законодавчо врегулювати медіацію нарешті зроблено важливий крок – 16 листопада 2021 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про медіацію».
Що ж таке медіація? Це – позасудова добровільна, конфіденційна, структурована процедура, під час якої сторони за допомогою медіатора (медіаторів) намагаються запобігти виникненню або врегулювати конфлікт (спір) шляхом переговорів.
Медіація може застосовуватись у будь-яких конфліктах (спорах), що виникають з цивільних, сімейних, трудових, господарських, адміністративних правовідносин, а також у справах про адміністративні правопорушення та у кримінальних провадженнях з метою примирення потерпілого з підозрюваним (обвинуваченим).
Де ж можна знайти медіатора? Об’єднання медіаторів та суб’єкти, що забезпечують проведення медіації, будуть вести реєстри медіаторів, які отримали право на здійснення цієї діяльності, та розміщуватимуть їх у відкритому доступі в мережі Інтернет.
«Це будуть люди, які або на момент прийняття Закону вже пройшли відповідну підготовку, або які будуть її проходити після. Підготовка складатиме не менше 90 годин навчання, з яких 45 годин це буде практична підготовка. Після цього людина отримає відповідний сертифікат та право на зайняття медіацією.», – розповів директор Директорату правосуддя та кримінальної юстиції Олександр Олійник під час прессніданку «Закон про медіацію ухвалено: як ефективно імплементувати?»
Він також пояснив, чому було прийнято саме таке рішення – зробити реєстр множинний. За його словами, якби ведення реєстру покладалося на державу – це б збільшило бюджетні видатки на його адміністрування. Крім того, це б означало, що вчити та контролювати медіаторів теж мала би держава. Тому всіма стейкхолдерами й було прийнято рішення відмовитись від такої моделі.
Втім, прийняття Парламентом Закону «Про медіацію» не означає, що на цьому участь держави у цьому процесі завершиться. Наразі на розгляді перебуває також законопроєкт «Про юстицію, дружню до дитини», де теж по аналогії використовується процедура медіації. Цей законопроєкт оперує поняттям «медіаційне виведення дитини з-під кримінального переслідування».
«Це дуже важливо, коли за допомогою медіатора, психологів, враховуючи саму особистість дитини, її соціальний статус, її оточення, укладаючи угоду з прокурором у справі, можна вивести неповнолітнього з-під покарання, якщо для цього є відповідні показники», – зазначив Олександр Олійник.
Крім того, додав, що прийняття Закону «Про медіацію» є важливим кроком для імплементації в Україні Сінгапурської конвенції про медіацію.
За матеріалами Міністерства юстиції.
Що ж таке медіація? Це – позасудова добровільна, конфіденційна, структурована процедура, під час якої сторони за допомогою медіатора (медіаторів) намагаються запобігти виникненню або врегулювати конфлікт (спір) шляхом переговорів.
Медіація може застосовуватись у будь-яких конфліктах (спорах), що виникають з цивільних, сімейних, трудових, господарських, адміністративних правовідносин, а також у справах про адміністративні правопорушення та у кримінальних провадженнях з метою примирення потерпілого з підозрюваним (обвинуваченим).
Де ж можна знайти медіатора? Об’єднання медіаторів та суб’єкти, що забезпечують проведення медіації, будуть вести реєстри медіаторів, які отримали право на здійснення цієї діяльності, та розміщуватимуть їх у відкритому доступі в мережі Інтернет.
«Це будуть люди, які або на момент прийняття Закону вже пройшли відповідну підготовку, або які будуть її проходити після. Підготовка складатиме не менше 90 годин навчання, з яких 45 годин це буде практична підготовка. Після цього людина отримає відповідний сертифікат та право на зайняття медіацією.», – розповів директор Директорату правосуддя та кримінальної юстиції Олександр Олійник під час прессніданку «Закон про медіацію ухвалено: як ефективно імплементувати?»
Він також пояснив, чому було прийнято саме таке рішення – зробити реєстр множинний. За його словами, якби ведення реєстру покладалося на державу – це б збільшило бюджетні видатки на його адміністрування. Крім того, це б означало, що вчити та контролювати медіаторів теж мала би держава. Тому всіма стейкхолдерами й було прийнято рішення відмовитись від такої моделі.
Втім, прийняття Парламентом Закону «Про медіацію» не означає, що на цьому участь держави у цьому процесі завершиться. Наразі на розгляді перебуває також законопроєкт «Про юстицію, дружню до дитини», де теж по аналогії використовується процедура медіації. Цей законопроєкт оперує поняттям «медіаційне виведення дитини з-під кримінального переслідування».
«Це дуже важливо, коли за допомогою медіатора, психологів, враховуючи саму особистість дитини, її соціальний статус, її оточення, укладаючи угоду з прокурором у справі, можна вивести неповнолітнього з-під покарання, якщо для цього є відповідні показники», – зазначив Олександр Олійник.
Крім того, додав, що прийняття Закону «Про медіацію» є важливим кроком для імплементації в Україні Сінгапурської конвенції про медіацію.
За матеріалами Міністерства юстиції.
