Архів новин
21 Грудня 2022
Позиція Профспілки. Закон України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування...” потрібно відтермінувати.
Профспілка працівників вугільної промисловості України ініціює відтермінування набрання чинності Закону України Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» та Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 2620), який вступає в дію з 01.01.2023 року.
За дорученням Президії ЦК Профспілки голова Укрвуглепрофспілки Андрій Зимін направив відповідне звернення до Прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля.
У зверненні зазначається, що згідно з цим Законом звужуються матеріальні та
соціальних прав застрахованих осіб.
Зокрема:
- право працівника на лікування і реабілітацію та інші послуги у санаторно-курортних закладах після перенесення захворювань і травм;
- обов’язок фонду оплачувати вартість придбаних інструментів, протезів, інших пристосувань та відшкодовування потерпілому інших необхідних витрат, пов’язаних з його професійною підготовкою (фінансування таких заходів перекладається на державний бюджет в разі затвердження програм фінансування, що майже нереально в нинішніх умовах дійсності);
- зобов’язання фінансувати витрати на медичну та соціальну допомогу, у тому числі на додаткове харчування, придбання ліків, спеціальний догляд, побутове обслуговування, протезування, реабілітацію у сфері охорони здоров’я, санаторно-курортне лікування, придбання спеціальних засобів пересування тощо.
Крім того працівники, які отримали інвалідність внаслідок нещасного випадку на виробництві, позбавляються:
- можливості отримати безоплатно путівку на санаторно-курортне лікування або самостійно придбати її з подальшим компенсуванням вартості. Замість цього, залишається лише компенсація витрат на проїзд до/від місця лікування;
- права на додаткову оплачувану відпустку на період санаторно-курортного лікування;
- права на безоплатне чи пільгове отримання автомобіля або компенсацію його вартості у разі самостійного придбання.
З введенням Закону буде зруйнована єдина система всіх виплат і послуг постраждалим на виробництві за рахунок коштів Фонду соціального страхування України. При цьому залишаються зовсім не визначеними питання гарантій і обсягів виплат та надання окремих послуг Законами «Про реабілітацію в сфері охорони здоров’я», «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування», що будуть надаватися за рахунок коштів державного бюджету МОЗ, НСЗУ і Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю, в яких наразі недостатньо коштів за страхуванням з тимчасової втрати працездатності та від нещасних на виробництві та професійних захворювань.
Критичний стан вугледобувних підприємств галузі, обумовлений складністю гірничо-геологічних умов вуглевидобутку, низьким рівнем технічного і технологічного забезпечення вугледобувних підприємств, а також незадовільним станом безпеки та охорони праці призводить до високого рівня виробничого травматизму. Так у 2021 році у вугільній галузі травмовано 561 особа, у тому числі смертельно 19 осіб.
За оперативними даними за 11 місяців 2022 року у вугільній галузі України сталося 361 нещасний випадок, у тому числі смертельних 12. В умовах воєнного стану при виконанні трудових обов’язків постраждали понад 94 працівника, 50 з яких загинули на підприємствах.
Втім, незважаючи на складні умови та кадровий дефіцит, в неймовірно складних умовах, більш того зверх нормативних навантажень, як фізичних так і моральних, з початку року видобуток вугілля склав понад 25,2 млн. тонн, що є вагомим вкладом шахтарів у забезпечення енергетичної безпеки та незалежності України.
У зверненні висловлено прохання до очільника Уряду України вжити відповідних заходів стосовно законодавчої ініціативи щодо відтермінування до закінчення дії воєнного стану строку набрання чинності Закону № 2620.
За дорученням Президії ЦК Профспілки голова Укрвуглепрофспілки Андрій Зимін направив відповідне звернення до Прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля.
У зверненні зазначається, що згідно з цим Законом звужуються матеріальні та
соціальних прав застрахованих осіб.
Зокрема:
- право працівника на лікування і реабілітацію та інші послуги у санаторно-курортних закладах після перенесення захворювань і травм;
- обов’язок фонду оплачувати вартість придбаних інструментів, протезів, інших пристосувань та відшкодовування потерпілому інших необхідних витрат, пов’язаних з його професійною підготовкою (фінансування таких заходів перекладається на державний бюджет в разі затвердження програм фінансування, що майже нереально в нинішніх умовах дійсності);
- зобов’язання фінансувати витрати на медичну та соціальну допомогу, у тому числі на додаткове харчування, придбання ліків, спеціальний догляд, побутове обслуговування, протезування, реабілітацію у сфері охорони здоров’я, санаторно-курортне лікування, придбання спеціальних засобів пересування тощо.
Крім того працівники, які отримали інвалідність внаслідок нещасного випадку на виробництві, позбавляються:
- можливості отримати безоплатно путівку на санаторно-курортне лікування або самостійно придбати її з подальшим компенсуванням вартості. Замість цього, залишається лише компенсація витрат на проїзд до/від місця лікування;
- права на додаткову оплачувану відпустку на період санаторно-курортного лікування;
- права на безоплатне чи пільгове отримання автомобіля або компенсацію його вартості у разі самостійного придбання.
З введенням Закону буде зруйнована єдина система всіх виплат і послуг постраждалим на виробництві за рахунок коштів Фонду соціального страхування України. При цьому залишаються зовсім не визначеними питання гарантій і обсягів виплат та надання окремих послуг Законами «Про реабілітацію в сфері охорони здоров’я», «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування», що будуть надаватися за рахунок коштів державного бюджету МОЗ, НСЗУ і Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю, в яких наразі недостатньо коштів за страхуванням з тимчасової втрати працездатності та від нещасних на виробництві та професійних захворювань.
Критичний стан вугледобувних підприємств галузі, обумовлений складністю гірничо-геологічних умов вуглевидобутку, низьким рівнем технічного і технологічного забезпечення вугледобувних підприємств, а також незадовільним станом безпеки та охорони праці призводить до високого рівня виробничого травматизму. Так у 2021 році у вугільній галузі травмовано 561 особа, у тому числі смертельно 19 осіб.
За оперативними даними за 11 місяців 2022 року у вугільній галузі України сталося 361 нещасний випадок, у тому числі смертельних 12. В умовах воєнного стану при виконанні трудових обов’язків постраждали понад 94 працівника, 50 з яких загинули на підприємствах.
Втім, незважаючи на складні умови та кадровий дефіцит, в неймовірно складних умовах, більш того зверх нормативних навантажень, як фізичних так і моральних, з початку року видобуток вугілля склав понад 25,2 млн. тонн, що є вагомим вкладом шахтарів у забезпечення енергетичної безпеки та незалежності України.
У зверненні висловлено прохання до очільника Уряду України вжити відповідних заходів стосовно законодавчої ініціативи щодо відтермінування до закінчення дії воєнного стану строку набрання чинності Закону № 2620.
