Архів новин
12 Червня 2023
ВІДБУЛОСЯ ПУБЛІЧНЕ ОБГОВОРЕННЯ ЧЕРГОВОЇ РЕДАКЦІЇ ПРОЄКТУ ЗАКОНУ УКРАЇНИ «ПРО БЕЗПЕКУ ТА ЗДОРОВ’Я ПРАЦІВНИКІВ НА РОБОТІ»
8 червня 2023 року за ініціативою Редакції журналу «Охорона праці» відбувся онлайн-вебінар, метою проведення якого було публічне обговорення опублікованої Мінекономіки в травні 2023 року редакції проєкту Закону України «Про безпеку та здоров’я працівників на роботі».
У вебінарі взяло участь більше 80 осіб, зокрема представники Сторін профспілок та роботодавців, фахівці з питань охорони праці підприємств, установ та організацій. Крім того, організаторами була забезпечена пряма трансляція вебінару у фейсбуці.
Федерацію профспілок України представляли заступник Голови ФПУ Андреєв В.М., фахівці департаменту охорони праці апарату ФПУ,а також представники галузевих профспілок, відповідальних за охорону праці.
Присутніми на вебінарі була дана загальна оцінка стану реформування законодавства з питань охорони праці, яке направлено, перш за все, на євроінтеграцію.
У своєму виступі провідний інспектор з питань охорони праці департаменту охорони праці Казакова Д.М. поінформувала присутніх про трирічну історію опрацювання проєкту Закону України «Про безпеку та здоров’я працівників на роботі» та боротьбу профспілок за недопущення зниження рівня прав і гарантій працівників на безпечні та належні умови праці.
Казакова Д.М. відмітила, що в цілому профспілкова позиція до чергової редакції проєкту Закону України «Про безпеку та здоров’я працівників на роботі» є незмінною: законопроєкт несе ризик руйнування системи правових інститутів національного законодавства, звужує зміст та обсяг існуючих гарантій і прав працівників на безпечні умови праці, частково не відповідає міжнародним нормам, зокрема ратифікованим Україною Конвенціям МОП, не сприятиме досягненню головних цілей, визначених в Угоді про асоціацію між Україною та ЄС, а також не враховує інтереси двох ключових суб’єктів застосування цього законодавчого акту: роботодавців та працівників.
Представником профспілкової сторони акцентовано увагу учасників вебінару на те, що законопроєкт:
·створює значні ризики для звуження змісту і обсягу прав працівників на відмову від роботи у разі небезпечної для їх життя чи здоров'я виробничої ситуації зі збереженням середньої заробітної плати та обмежує право захисту від будь-яких негативних наслідків у разі залишення свого робочого місця у такій ситуації;
створює ризики позбавлення працівників права на пільги і компенсації за роботу у важких та шкідливих умовах праці, що передбачені чинними нормативно-правовими актами України та Європейською соціальною хартією (далі – ЄСХ);
виключає з Кодексу законів про працю України основні положення щодо питань охорони праці - главу XI «Охорона праці»;
·не передбачає окремого розділу «Гарантії прав працівників у сфері безпеки праці та охорони їх здоров’я»; статті «Громадський контроль за додержанням законодавства про безпеку праці і охорону здоров’я працівників»;
·встановлює право роботодавцям виконувати роботи підвищеної небезпеки на підставі договору страхування життя, здоров’я та працездатності працівників, без отримання відповідного дозволу чи зареєстрованої декларації відповідності;
·не передбачає Національну систему управління безпекою праці й здоров’я та її функціонування відповідно до Конвенцій МОП № 187, № 155;
·не передбачає створення служб гігієни праці, відповідно до Конвенції МОП № 161 та ЄСХ;
·не передбачає мінімальний обсяг фінансування профілактичних заходів з питань безпеки і гігієни праці, охорони здоров’я працівників,
·не передбачає механізму економічної мотивації роботодавців до більш безпечного виконання робіт, покращення умов праці та мінімізації ризиків, при цьому створює надмірний тиск на суб’єктів господарювання, зокрема встановленням значних фінансових санкцій за порушення законодавства у сфері безпеки праці, тощо.
В доповнення до виступу керівник департаменту охорони праці Андрієвський Ю.З. зазначив, що реформування системи управління охороною праці повинно розпочинатися з державної політики у цій сфері.
Крім того, представниками профспілок висловлене застереження щодо формулювання пункту 1 Розділу VIII ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ проєкту Закону, відповідно до якого цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 липня 2024 року. На думку профспілок, є недоцільним встановлювати дату 01.07.2024, та запропоновано передбачити, що «Закон набирає чинності та вводиться в дію через 6 місяців після закінчення воєнного стану в Україні».
Крім того, законопроєктом зобов’язано Кабінет Міністрів України «протягом року з дня опублікування цього Закону:
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону;
забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом».
Отже, існує ризик, що Кабінет Міністрів України просто не «встигне» привести всі нормативно-правові акти у відповідність до Закону у проміжок часу між «опублікуванням Закону» та 01 липня 2024 року, що призведе до «юридичного колапсу» у сфері безпеки та здоров’я працівників на роботі.
Стороною роботодавців також висловлено категоричне непогодження даного проєкту Закону, оскільки його нормами встановлюється надмірний тиск на роботодавців, «шалені» штрафні санкції, додаткові види ліцензування, проведення обов’язкового зовнішнього аудиту тощо.
Особлива увага учасників дискусії була привернута до норми проєкту Закону, відповідно до якої «державний інспектор праці, ґрунтуючись на повному, всебічному та об’єктивному вивченні всіх обставин, виявлених в ході відвідування, за власним переконанням вирішує питання чи пропонувати застосовувати штрафні санкції або ж надавати роботодавцю поради чи рекомендації». Таке формулювання, на думку учасників вебінару, зокрема представників Сторони роботодавців, несе значні корупційні ризики.
Результати обговорення проєкту Закону України «Про безпеку та здоров’я працівників на роботі» винесені на загал та будуть опубліковані у черговому випуску Журналу «Охорона праці».
За матеріалами ФПУ
У вебінарі взяло участь більше 80 осіб, зокрема представники Сторін профспілок та роботодавців, фахівці з питань охорони праці підприємств, установ та організацій. Крім того, організаторами була забезпечена пряма трансляція вебінару у фейсбуці.
Федерацію профспілок України представляли заступник Голови ФПУ Андреєв В.М., фахівці департаменту охорони праці апарату ФПУ,а також представники галузевих профспілок, відповідальних за охорону праці.
Присутніми на вебінарі була дана загальна оцінка стану реформування законодавства з питань охорони праці, яке направлено, перш за все, на євроінтеграцію.
У своєму виступі провідний інспектор з питань охорони праці департаменту охорони праці Казакова Д.М. поінформувала присутніх про трирічну історію опрацювання проєкту Закону України «Про безпеку та здоров’я працівників на роботі» та боротьбу профспілок за недопущення зниження рівня прав і гарантій працівників на безпечні та належні умови праці.
Казакова Д.М. відмітила, що в цілому профспілкова позиція до чергової редакції проєкту Закону України «Про безпеку та здоров’я працівників на роботі» є незмінною: законопроєкт несе ризик руйнування системи правових інститутів національного законодавства, звужує зміст та обсяг існуючих гарантій і прав працівників на безпечні умови праці, частково не відповідає міжнародним нормам, зокрема ратифікованим Україною Конвенціям МОП, не сприятиме досягненню головних цілей, визначених в Угоді про асоціацію між Україною та ЄС, а також не враховує інтереси двох ключових суб’єктів застосування цього законодавчого акту: роботодавців та працівників.
Представником профспілкової сторони акцентовано увагу учасників вебінару на те, що законопроєкт:
·створює значні ризики для звуження змісту і обсягу прав працівників на відмову від роботи у разі небезпечної для їх життя чи здоров'я виробничої ситуації зі збереженням середньої заробітної плати та обмежує право захисту від будь-яких негативних наслідків у разі залишення свого робочого місця у такій ситуації;
створює ризики позбавлення працівників права на пільги і компенсації за роботу у важких та шкідливих умовах праці, що передбачені чинними нормативно-правовими актами України та Європейською соціальною хартією (далі – ЄСХ);
виключає з Кодексу законів про працю України основні положення щодо питань охорони праці - главу XI «Охорона праці»;
·не передбачає окремого розділу «Гарантії прав працівників у сфері безпеки праці та охорони їх здоров’я»; статті «Громадський контроль за додержанням законодавства про безпеку праці і охорону здоров’я працівників»;
·встановлює право роботодавцям виконувати роботи підвищеної небезпеки на підставі договору страхування життя, здоров’я та працездатності працівників, без отримання відповідного дозволу чи зареєстрованої декларації відповідності;
·не передбачає Національну систему управління безпекою праці й здоров’я та її функціонування відповідно до Конвенцій МОП № 187, № 155;
·не передбачає створення служб гігієни праці, відповідно до Конвенції МОП № 161 та ЄСХ;
·не передбачає мінімальний обсяг фінансування профілактичних заходів з питань безпеки і гігієни праці, охорони здоров’я працівників,
·не передбачає механізму економічної мотивації роботодавців до більш безпечного виконання робіт, покращення умов праці та мінімізації ризиків, при цьому створює надмірний тиск на суб’єктів господарювання, зокрема встановленням значних фінансових санкцій за порушення законодавства у сфері безпеки праці, тощо.
В доповнення до виступу керівник департаменту охорони праці Андрієвський Ю.З. зазначив, що реформування системи управління охороною праці повинно розпочинатися з державної політики у цій сфері.
Крім того, представниками профспілок висловлене застереження щодо формулювання пункту 1 Розділу VIII ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ проєкту Закону, відповідно до якого цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 липня 2024 року. На думку профспілок, є недоцільним встановлювати дату 01.07.2024, та запропоновано передбачити, що «Закон набирає чинності та вводиться в дію через 6 місяців після закінчення воєнного стану в Україні».
Крім того, законопроєктом зобов’язано Кабінет Міністрів України «протягом року з дня опублікування цього Закону:
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити прийняття нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону;
забезпечити приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом».
Отже, існує ризик, що Кабінет Міністрів України просто не «встигне» привести всі нормативно-правові акти у відповідність до Закону у проміжок часу між «опублікуванням Закону» та 01 липня 2024 року, що призведе до «юридичного колапсу» у сфері безпеки та здоров’я працівників на роботі.
Стороною роботодавців також висловлено категоричне непогодження даного проєкту Закону, оскільки його нормами встановлюється надмірний тиск на роботодавців, «шалені» штрафні санкції, додаткові види ліцензування, проведення обов’язкового зовнішнього аудиту тощо.
Особлива увага учасників дискусії була привернута до норми проєкту Закону, відповідно до якої «державний інспектор праці, ґрунтуючись на повному, всебічному та об’єктивному вивченні всіх обставин, виявлених в ході відвідування, за власним переконанням вирішує питання чи пропонувати застосовувати штрафні санкції або ж надавати роботодавцю поради чи рекомендації». Таке формулювання, на думку учасників вебінару, зокрема представників Сторони роботодавців, несе значні корупційні ризики.
Результати обговорення проєкту Закону України «Про безпеку та здоров’я працівників на роботі» винесені на загал та будуть опубліковані у черговому випуску Журналу «Охорона праці».
За матеріалами ФПУ
