Архів новин
22 Березня 2019
Віктрія Заружко:"Що чекати пересічному українцю від реформи ринку електроенергії"
1 жовтня минулого року ціна природного газу для населення зросла на 23% – до 8,55 гривень за кубометр. Незабаром українців чекає чергове підвищення вартості газу — на 15%. Кубометр "блакитного пального" з 1 травня коштуватиме 9,85 гривні. У зв'язку із цим вже анонсовано зростання тарифів на централізоване опалення та гаряче водопостачання.
На тлі підвищення тарифів, що регулюються державою, острівцем стабільності залишається вартість електроенергії для громадян. Останнього разу її підвищували два роки тому — у березні 2017 року.
Проте останнім часом доводиться чути – мовляв, тарифи на електрику для громадян зростуть через реформу ринку електроенергії, яка відбувається у цьому році. Так чи ні? На відміну від Касандри я не має дару пророкувати. Однак, якщо судити логічно та незаангажовано, слід зазначити – прийнятий у квітні 2017 року закон "Про ринок електричної енергії" створює передумови для стабільності цін на електроенергію для населення.
Цей закон направлений на виконання зобов'язань України за Угодою про асоціацію між Україною та Європейським союзом. Документ запроваджує норми Третього енергопакету ЄС, в тому числі в питанні поділу компаній за напрямками розподілу і передачі електроенергії. Необхідність виконання міжнародних зобов'язань не викликає сумніву, проте не менш важливим є вирішення внутрішніх питань, а саме актуалізації моделі енергоринку до сучасних реалій з більшим, ніж тепер, урахуванням інтересів споживачів.
Нинішня модель енергоринку в Україні базується на старій британській моделі єдиного пулу 20-річної давнини. Згідно неї держпідприємство "Енергоринок" скуповує електроенергію у генеруючих компаній. Переважна більшість обсягу електроенергії купується за фіксованими тарифами. Їх встановлює Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Далі "Енергоринок" продає електроенергію обленерго, а ті — споживачам за фіксованими цінами. Споживач не може змінити постачальника електроенергії, якщо ціна або якість послуг його не влаштовує. Ринок монополізований.
В країнах ЕС основою є ринкові відносини: держава не регулює ціни на електроенергію, а лише здійснює контроль та моніторинг, а головне — створює необхідні умови для повноцінної конкуренції. В цьому напрямку відбуватиметься й реформування українського ринку електроенергії.
Закон "Про ринок електричної енергії" дає можливість відмовитися від ручного регулювання, демонополізувати сегмент постачання і запустити на ринку електроенергії ринкові механізми, які підвищать конкуренцію. Реформа відкриє доступ до ринку новим компаніям-постачальникам (навіть іноземним), а це надасть споживачам реальну можливість обирати собі серед них найвигіднішого. До речі, обленерго мають розділитися на операторів електромереж і постачальників електроенергії.
Головний акцент введення нової моделі ринку робиться саме на інтересах споживача – надається можливість вибору постачальника. Критерії вибору прості та зрозумілі — конкурентні цін та вища якість послуг (простіше кажучи, менше стрибків напруги і відключень). Важливо, що лібералізація ринку почалась саме з роздрібного сегменту. Дотепер споживачі не мали можливості обирати постачальника, але починаючи з 1 липня зможуть. Станом на даний момент ліцензії на постачання електроенергії отримали вже 350 компаній. Напевно, до початку роботи конкурентного ринку їх буде набагато більше.
За наявності великої кількості конкурентів жоден постачальник електроенергії не зможе через власні забаганки підняти платню за свої послуги, бо через це просто втратить клієнтів. На конкурентному ринку ціна електроенергії визначатиметься попитом і пропозицією, як це робиться в цивілізованому світі. Це повинно створити умови для запобігання її зростанню в майбутньому.
Тариф на електроенергію для домогосподарств в Україні є найнижчим в Європі й становить приблизно 0,037 євро за кВт-г. Серед інших європейських країн електроенергія найдешевша у Сербії (0,072 за кВт-г), Чорногорії (0,1 за кВт-г) та Болгарії (0,11 за кВт-г). Різниця відчутна. Порівняємо середню зарплату: Україна — 310 євро на місяць, Сербія — 340 євро, Чорногорія — 480 євро, Болгарія — 575 євро. Середній українець на свою зарплату може придбати 8,4 тис. кВт-г, середній серб — 4,7 тис. кВт-г, середній чорногорець — 4,8 тис. кВт-г, середній болгарин — 5,3 тис. кВт-г.
Сподіваюся, новий конкурентний ринок електроенергії створить усі необхідні передумови для того, щоб й надалі українці мали доступну ціну на електроенергію. А збільшити середню заробітну плату дозволить "промисловий пакет реформ", розроблений Радикальною партією.
На тлі підвищення тарифів, що регулюються державою, острівцем стабільності залишається вартість електроенергії для громадян. Останнього разу її підвищували два роки тому — у березні 2017 року.
Проте останнім часом доводиться чути – мовляв, тарифи на електрику для громадян зростуть через реформу ринку електроенергії, яка відбувається у цьому році. Так чи ні? На відміну від Касандри я не має дару пророкувати. Однак, якщо судити логічно та незаангажовано, слід зазначити – прийнятий у квітні 2017 року закон "Про ринок електричної енергії" створює передумови для стабільності цін на електроенергію для населення.
Цей закон направлений на виконання зобов'язань України за Угодою про асоціацію між Україною та Європейським союзом. Документ запроваджує норми Третього енергопакету ЄС, в тому числі в питанні поділу компаній за напрямками розподілу і передачі електроенергії. Необхідність виконання міжнародних зобов'язань не викликає сумніву, проте не менш важливим є вирішення внутрішніх питань, а саме актуалізації моделі енергоринку до сучасних реалій з більшим, ніж тепер, урахуванням інтересів споживачів.
Нинішня модель енергоринку в Україні базується на старій британській моделі єдиного пулу 20-річної давнини. Згідно неї держпідприємство "Енергоринок" скуповує електроенергію у генеруючих компаній. Переважна більшість обсягу електроенергії купується за фіксованими тарифами. Їх встановлює Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. Далі "Енергоринок" продає електроенергію обленерго, а ті — споживачам за фіксованими цінами. Споживач не може змінити постачальника електроенергії, якщо ціна або якість послуг його не влаштовує. Ринок монополізований.
В країнах ЕС основою є ринкові відносини: держава не регулює ціни на електроенергію, а лише здійснює контроль та моніторинг, а головне — створює необхідні умови для повноцінної конкуренції. В цьому напрямку відбуватиметься й реформування українського ринку електроенергії.
Закон "Про ринок електричної енергії" дає можливість відмовитися від ручного регулювання, демонополізувати сегмент постачання і запустити на ринку електроенергії ринкові механізми, які підвищать конкуренцію. Реформа відкриє доступ до ринку новим компаніям-постачальникам (навіть іноземним), а це надасть споживачам реальну можливість обирати собі серед них найвигіднішого. До речі, обленерго мають розділитися на операторів електромереж і постачальників електроенергії.
Головний акцент введення нової моделі ринку робиться саме на інтересах споживача – надається можливість вибору постачальника. Критерії вибору прості та зрозумілі — конкурентні цін та вища якість послуг (простіше кажучи, менше стрибків напруги і відключень). Важливо, що лібералізація ринку почалась саме з роздрібного сегменту. Дотепер споживачі не мали можливості обирати постачальника, але починаючи з 1 липня зможуть. Станом на даний момент ліцензії на постачання електроенергії отримали вже 350 компаній. Напевно, до початку роботи конкурентного ринку їх буде набагато більше.
За наявності великої кількості конкурентів жоден постачальник електроенергії не зможе через власні забаганки підняти платню за свої послуги, бо через це просто втратить клієнтів. На конкурентному ринку ціна електроенергії визначатиметься попитом і пропозицією, як це робиться в цивілізованому світі. Це повинно створити умови для запобігання її зростанню в майбутньому.
Тариф на електроенергію для домогосподарств в Україні є найнижчим в Європі й становить приблизно 0,037 євро за кВт-г. Серед інших європейських країн електроенергія найдешевша у Сербії (0,072 за кВт-г), Чорногорії (0,1 за кВт-г) та Болгарії (0,11 за кВт-г). Різниця відчутна. Порівняємо середню зарплату: Україна — 310 євро на місяць, Сербія — 340 євро, Чорногорія — 480 євро, Болгарія — 575 євро. Середній українець на свою зарплату може придбати 8,4 тис. кВт-г, середній серб — 4,7 тис. кВт-г, середній чорногорець — 4,8 тис. кВт-г, середній болгарин — 5,3 тис. кВт-г.
Сподіваюся, новий конкурентний ринок електроенергії створить усі необхідні передумови для того, щоб й надалі українці мали доступну ціну на електроенергію. А збільшити середню заробітну плату дозволить "промисловий пакет реформ", розроблений Радикальною партією.
