Архів новин
15 Грудня 2021
Працівники об’єктів великої приватизації отримають пенсійні накопичення
9 грудня 2021 року Уряд ухвалив рішення, розроблене Мінсоцполітики, яке передбачає додатковий соціальний захист у процесі приватизації для працівників підприємств, які перебувають у державній власності та включені до переліку об’єктів великої приватизації.
Зокрема, умови продажу об’єктів великої приватизації в частині соціальних зобов’язань майбутніх власників включатимуть впровадження накопичувальних пенсійних програм для працівників.
Це стосуватиметься тих підприємств, які згідно з умовами продажу зберігають основні види діяльності і мають більше 100 працівників.
Майбутні власники таких підприємств укладатимуть пенсійні контракти та сплачуватимуть накопичувальні внески на користь працівників згідно з чинним законодавством про недержавне пенсійне забезпечення.
Пенсійною програмою має бути охоплено щонайменше 50% працівників, а внески за рахунок роботодавця мають становити не менше 4% заробітної плати працівника.
Пенсійна програма може передбачати сплату людиною додаткових внесків на свій накопичувальний пенсійний рахунок з власної заробітної плати, але виключно на добровільних засадах.
Роботодавці мають податкові пільги для реалізації пенсійних програм. Пенсійні внески підприємства не включаються до фонду оплати праці, на них не нараховується єдиний соціальний внесок, а також з них не утримуються податок на доходи фізичних осіб та військовий збір. Тому гривня, яку підприємство перераховує на рахунок працівника в недержавному пенсійному фонді, «коштує» такому підприємству на 50% дешевше за рахунок податкових пільг, ніж гривня, яку людина отримує «на руки» у вигляді заробітної плати.
Коментує Міністр соціальної політики України Марина Лазебна: «Це експериментальний проект. Він триватиме два роки. У ньому важливими є три моменти.
Перший – працівники великих державних підприємств, які будуть приватизовані, отримають додатковий соціальний захист.
Другий – ми залучатимемо більш соціально відповідальних інвесторів до придбання об’єктів великої приватизації. Це збільшує шанси на те, що вони будуть відповідально ставитись не лише до працівників, але і до екології, і взагалі до соціального впливу свого бізнесу.
Третій – ми поширюватимемо практику, коли додаткове накопичувальне пенсійне забезпечення від підприємства є нормою при працевлаштуванні, як у більшості країн світу.
Зараз в Україні з понад 25 тисяч підприємств лише трохи більше 2 тисяч уклали пенсійні контракти на користь своїх працівників. Людина, коли влаштовується на роботу, навіть не задає запитання, а чи є пенсійна програма у роботодавця. На жодному сайті пошуку роботи немає такого поля в описі вакансій.
З огляду на нашу демографію, ми маємо розуміти, що без власних пенсійних накопичень гідних доходів у літньому віці не буде. Тому пенсійні накопичення мають стати модою, а потім нормою. В тому числі, і пенсійні програми від роботодавця. Підприємство без пенсійної програми має бути виключенням, а не правилом. Люди мають обирати місце роботи, в тому числі порівнюючи умови пенсійних програм. Держава має стимулювати створення якомога більше успішних прикладів, які захочеться наслідувати іншим.
І ухвалений сьогодні Урядом експериментальний проект – крок саме в цьому напрямку.
Ми спеціально не обмежували майбутніх власників об’єктів великої приватизації у формі реалізації пенсійної програми. Вони можуть обирати найвигіднішу з урахуванням своїх інтересів.
Можуть створити власний корпоративний недержавний пенсійний фонд. Або створити відкритий недержавний пенсійний фонд і потім претендувати на його участь у другому рівні пенсійної системи. Можуть не створювати нічого, а обрати один з працюючих НПФ в Україні та укласти з ним пенсійний контракт. Можуть взагалі застосувати принцип «гроші ходять за людиною» і запропонувати працівникам кожному вибрати недержавний пенсійний фонд самостійно.
Те саме стосується і умов внесків. Ми встановили лише мінімальний рівень. А далі – все вирішуватиме підприємство. Чи це буде фіксований відсоток внесків, чи він зростатиме в залежності від терміну роботи людини на підприємстві, чи зростатиме в залежності від віку, чи будь-які інші принципи, які допоможуть зробити пенсійну програму ефективним інструментом управління талантами саме на цьому підприємстві.
Я вдячна Фонду державного майна України та особисто Дмитру Сенниченку за соціально відповідальну та активну позицію в цьому питанні. І з нетерпінням очікую на реалізацію цього проекту».
Зокрема, умови продажу об’єктів великої приватизації в частині соціальних зобов’язань майбутніх власників включатимуть впровадження накопичувальних пенсійних програм для працівників.
Це стосуватиметься тих підприємств, які згідно з умовами продажу зберігають основні види діяльності і мають більше 100 працівників.
Майбутні власники таких підприємств укладатимуть пенсійні контракти та сплачуватимуть накопичувальні внески на користь працівників згідно з чинним законодавством про недержавне пенсійне забезпечення.
Пенсійною програмою має бути охоплено щонайменше 50% працівників, а внески за рахунок роботодавця мають становити не менше 4% заробітної плати працівника.
Пенсійна програма може передбачати сплату людиною додаткових внесків на свій накопичувальний пенсійний рахунок з власної заробітної плати, але виключно на добровільних засадах.
Роботодавці мають податкові пільги для реалізації пенсійних програм. Пенсійні внески підприємства не включаються до фонду оплати праці, на них не нараховується єдиний соціальний внесок, а також з них не утримуються податок на доходи фізичних осіб та військовий збір. Тому гривня, яку підприємство перераховує на рахунок працівника в недержавному пенсійному фонді, «коштує» такому підприємству на 50% дешевше за рахунок податкових пільг, ніж гривня, яку людина отримує «на руки» у вигляді заробітної плати.
Коментує Міністр соціальної політики України Марина Лазебна: «Це експериментальний проект. Він триватиме два роки. У ньому важливими є три моменти.
Перший – працівники великих державних підприємств, які будуть приватизовані, отримають додатковий соціальний захист.
Другий – ми залучатимемо більш соціально відповідальних інвесторів до придбання об’єктів великої приватизації. Це збільшує шанси на те, що вони будуть відповідально ставитись не лише до працівників, але і до екології, і взагалі до соціального впливу свого бізнесу.
Третій – ми поширюватимемо практику, коли додаткове накопичувальне пенсійне забезпечення від підприємства є нормою при працевлаштуванні, як у більшості країн світу.
Зараз в Україні з понад 25 тисяч підприємств лише трохи більше 2 тисяч уклали пенсійні контракти на користь своїх працівників. Людина, коли влаштовується на роботу, навіть не задає запитання, а чи є пенсійна програма у роботодавця. На жодному сайті пошуку роботи немає такого поля в описі вакансій.
З огляду на нашу демографію, ми маємо розуміти, що без власних пенсійних накопичень гідних доходів у літньому віці не буде. Тому пенсійні накопичення мають стати модою, а потім нормою. В тому числі, і пенсійні програми від роботодавця. Підприємство без пенсійної програми має бути виключенням, а не правилом. Люди мають обирати місце роботи, в тому числі порівнюючи умови пенсійних програм. Держава має стимулювати створення якомога більше успішних прикладів, які захочеться наслідувати іншим.
І ухвалений сьогодні Урядом експериментальний проект – крок саме в цьому напрямку.
Ми спеціально не обмежували майбутніх власників об’єктів великої приватизації у формі реалізації пенсійної програми. Вони можуть обирати найвигіднішу з урахуванням своїх інтересів.
Можуть створити власний корпоративний недержавний пенсійний фонд. Або створити відкритий недержавний пенсійний фонд і потім претендувати на його участь у другому рівні пенсійної системи. Можуть не створювати нічого, а обрати один з працюючих НПФ в Україні та укласти з ним пенсійний контракт. Можуть взагалі застосувати принцип «гроші ходять за людиною» і запропонувати працівникам кожному вибрати недержавний пенсійний фонд самостійно.
Те саме стосується і умов внесків. Ми встановили лише мінімальний рівень. А далі – все вирішуватиме підприємство. Чи це буде фіксований відсоток внесків, чи він зростатиме в залежності від терміну роботи людини на підприємстві, чи зростатиме в залежності від віку, чи будь-які інші принципи, які допоможуть зробити пенсійну програму ефективним інструментом управління талантами саме на цьому підприємстві.
Я вдячна Фонду державного майна України та особисто Дмитру Сенниченку за соціально відповідальну та активну позицію в цьому питанні. І з нетерпінням очікую на реалізацію цього проекту».
