Архів новин
16 Квітня 2021
Укрвуглепрофспілка звернулася до Президента України з проханням невідкладного вирішення нагальних питань вугільної галузі
Відповідний лист Голова Профспілки Віктор Турманов направив Президенту України Володимиру Зеленському з проханням вжити заходів щодо забезпечення конституційних прав шахтарських колективів на оплату праці, здоров’я та гідне життя
Шановний Володимире Олександровичу!
Пройшло більше року після зустрічі шахтарів з Вами, яка наповнила душі людей тяжкої праці вірою та сподіваннями на позитивні зміни, що покращать їх життя та добробут. Та, чи щось змінилося з того часу у шахтарських колективах?
Попри всі сподівання, заборгованість з виплати заробітної плати працівникам державних вугледобувних підприємств не погашена, більш того з 25.02.2020 р. зросла з 1.1 млрд. грн. до 1.6 млрд. грн. станом на квітень поточного року. Зростання заборгованості з виплати заробітної плати відбувається на фоні вкрай низької заробітної плати, знецінення доходів працівників внаслідок підвищення цін і житлово-комунальних тарифів, запровадження карантинних заходів через COVID-19 тощо, що спричиняє стрімке зниження рівня і якості їх життя поза межі жебраків.
Держави всього світу, які видобувають вугілля, визнаючи складність і особливості такого виробничого процесу, інвестували та інвестують в різних формах в діяльність державних вугледобувних підприємств. В Україні останнім часом, незважаючи на те, що вугілля поки що, як показав поточний рік, має суттєве значення в забезпеченні енергетичної безпеки країни, проте інвестиції з державного бюджету безпідставно скорочуються.
Скорегований Урядом країни критично низький рівень фінансування державного сектору вугільної галузі на 2021 рік, що абсолютно не пов’язаний з затвердженими виробничими програмами підприємств і в три рази нижче розрахункових обсягів Міненерго України, став прямою загрозою подальшого заглиблення кризового стану підприємств, повної руйнації вугільної галузі та безпрецедентного порушення конституційних прав на оплату праці тощо.
Шановний Володимире Олександровичу, як сталося, що порушені конституційні права шахтарів на оплату праці, охорону здоров’я та соціальний захист стали інвестиціями у державні вугледобувні підприємства?! Шахтарі, ризикуючи здоров’ям і життям, своєю безоплатною важкою працею намагаються забезпечити енергетичну безпеку країни та підтримати в активному стані підприємства, на яких вони працюють.
В цей же час, завдяки не виваженій та деструктивній політиці, яка не переслідує державницького прагматизму, Україна інвестує вугільну галузь інших країн, підтримує їх економіку, залишаючи без можливості переоснащення та модернізації вітчизняні підприємства. Тільки в січні-березні поточного року збільшені валютні витрати на імпорт кам’яного вугілля і антрацит в порівнянні з аналогічним періодом минулого року на 0.5% - до 474.5 млн. доларів.
Навіть незначне збільшення інвестицій в реальний вугільний сектор може давати колосальний ефект не тільки виробничого і економічного характеру, але й соціально-суспільного. Наразі стан соціальної напруги у всіх шахтарських регіонах стає дуже загрозливим і некерованим. Незважаючи на карантинні обмеження голодних людей та їх сімей можна вже не зупинити.
Про це свідчать звернення від трудових колективів з усіх шахтарських регіонів. Особливо загострилась ситуація після відмови Мінфіну України в наближенні бюджетних асигнувань за бюджетною програмою КПКВК 2401590 «Реструктуризація вугільної галузі» з грудня на поточний період та поданням Міненерго відповідно до доручення Прем’єр-міністра України від 01.04.2021 р. № 13352/3/1-21. Вирішення зазначеного питання безумовно стало б тимчасовим пом’якшенням соціальної напруги в ситуації довготривалої невиплати заробітної плати та надало б часу для вжиття конкретних і конструктивних дій щодо усунення інших вкрай негативних чинників, пов’язаних з реалізацією вугілля, своєчасними розрахунками за відвантажену продукцію, а також запровадження виважених та узгоджених заходів щодо реформування вугільної галузі, яке до цього часу так і не розпочалося.
Зважаючи на викладене, від імені шахтарів, які не втратили надію на Вашу практичну допомогу, звертаюся до Вас, шановний Володимире Олександровичу, як до Глави Держави та Гаранта Конституції України, прав і свобод людини і громадянина, з проханням терміново вжити заходів стосовно забезпечення конституційних прав і гарантій працівників вугільної галузі, зокрема шляхом ініціювання внесення змін до Державного бюджету України на 2021 рік, в частині належного фінансування державного сектору вугільної промисловості.
З повагою
Голова Профспілки Віктор Турманов
Шановний Володимире Олександровичу!
Пройшло більше року після зустрічі шахтарів з Вами, яка наповнила душі людей тяжкої праці вірою та сподіваннями на позитивні зміни, що покращать їх життя та добробут. Та, чи щось змінилося з того часу у шахтарських колективах?
Попри всі сподівання, заборгованість з виплати заробітної плати працівникам державних вугледобувних підприємств не погашена, більш того з 25.02.2020 р. зросла з 1.1 млрд. грн. до 1.6 млрд. грн. станом на квітень поточного року. Зростання заборгованості з виплати заробітної плати відбувається на фоні вкрай низької заробітної плати, знецінення доходів працівників внаслідок підвищення цін і житлово-комунальних тарифів, запровадження карантинних заходів через COVID-19 тощо, що спричиняє стрімке зниження рівня і якості їх життя поза межі жебраків.
Держави всього світу, які видобувають вугілля, визнаючи складність і особливості такого виробничого процесу, інвестували та інвестують в різних формах в діяльність державних вугледобувних підприємств. В Україні останнім часом, незважаючи на те, що вугілля поки що, як показав поточний рік, має суттєве значення в забезпеченні енергетичної безпеки країни, проте інвестиції з державного бюджету безпідставно скорочуються.
Скорегований Урядом країни критично низький рівень фінансування державного сектору вугільної галузі на 2021 рік, що абсолютно не пов’язаний з затвердженими виробничими програмами підприємств і в три рази нижче розрахункових обсягів Міненерго України, став прямою загрозою подальшого заглиблення кризового стану підприємств, повної руйнації вугільної галузі та безпрецедентного порушення конституційних прав на оплату праці тощо.
Шановний Володимире Олександровичу, як сталося, що порушені конституційні права шахтарів на оплату праці, охорону здоров’я та соціальний захист стали інвестиціями у державні вугледобувні підприємства?! Шахтарі, ризикуючи здоров’ям і життям, своєю безоплатною важкою працею намагаються забезпечити енергетичну безпеку країни та підтримати в активному стані підприємства, на яких вони працюють.
В цей же час, завдяки не виваженій та деструктивній політиці, яка не переслідує державницького прагматизму, Україна інвестує вугільну галузь інших країн, підтримує їх економіку, залишаючи без можливості переоснащення та модернізації вітчизняні підприємства. Тільки в січні-березні поточного року збільшені валютні витрати на імпорт кам’яного вугілля і антрацит в порівнянні з аналогічним періодом минулого року на 0.5% - до 474.5 млн. доларів.
Навіть незначне збільшення інвестицій в реальний вугільний сектор може давати колосальний ефект не тільки виробничого і економічного характеру, але й соціально-суспільного. Наразі стан соціальної напруги у всіх шахтарських регіонах стає дуже загрозливим і некерованим. Незважаючи на карантинні обмеження голодних людей та їх сімей можна вже не зупинити.
Про це свідчать звернення від трудових колективів з усіх шахтарських регіонів. Особливо загострилась ситуація після відмови Мінфіну України в наближенні бюджетних асигнувань за бюджетною програмою КПКВК 2401590 «Реструктуризація вугільної галузі» з грудня на поточний період та поданням Міненерго відповідно до доручення Прем’єр-міністра України від 01.04.2021 р. № 13352/3/1-21. Вирішення зазначеного питання безумовно стало б тимчасовим пом’якшенням соціальної напруги в ситуації довготривалої невиплати заробітної плати та надало б часу для вжиття конкретних і конструктивних дій щодо усунення інших вкрай негативних чинників, пов’язаних з реалізацією вугілля, своєчасними розрахунками за відвантажену продукцію, а також запровадження виважених та узгоджених заходів щодо реформування вугільної галузі, яке до цього часу так і не розпочалося.
Зважаючи на викладене, від імені шахтарів, які не втратили надію на Вашу практичну допомогу, звертаюся до Вас, шановний Володимире Олександровичу, як до Глави Держави та Гаранта Конституції України, прав і свобод людини і громадянина, з проханням терміново вжити заходів стосовно забезпечення конституційних прав і гарантій працівників вугільної галузі, зокрема шляхом ініціювання внесення змін до Державного бюджету України на 2021 рік, в частині належного фінансування державного сектору вугільної промисловості.
З повагою
Голова Профспілки Віктор Турманов
