Архів новин
9 Квітня 2025
ВИЇЗНА ПРЕЗИДІЯ ТЕРКОМУ НА ШАХТІ «ЗАХІДНО-ДОНБАСЬКА»
Нещодавно відбулося виїзне засідання президії Дніпропетровського теркому Профспілки на шахті «Західно-Донбаська». У практиці роботи теркому Профспілки вугільників таке буває доволі часто – члени президії виїжджають на шахту або філію, щоб ознайомитись на місці з тим, що відбувається у первинках.
Візит на шахту розпочався з відвідування музею шахтарської слави, а саме його вважають гордістю і адміністрація, і профспілковий комітет, і увесь колектив підприємства. Візит не випадковий – у грудні цього року музею виповниться 20 років. Історію створення музею розповіла директорка закладу Анна Сергєєва, яка провела дуже цікаву екскурсію по залах музею.
Коротко про те, як створювався музей. Мабуть, всі знають, що у Тернівці та навколишніх селах проживає багато шахтарських династій. Від дідів та прадідів мешканці отримували старе шахтарське приладдя, засоби індивідуального захисту шахтарів різних періодів, історичні фотографії та інше. Частину цих артефактів приносили на шахту та лишали у бібліотеці. А коли експонатів зібралося чимало, тодішній директор підприємства Олександр Коваль ініціював створення музею. Підібрали приміщення, зробили ремонт та обладнали експозиції. 29 грудня 2005 року музей урочисто відкрили. Його першим директором став відомий в регіоні шахтар та краєзнавець Георгій Бароненко.
Спочатку музей розташовувався на третьому поверсі адміністративно-побутового комплексу шахти. Згодом було прийнято рішення перенести його до більш просторого двоповерхового приміщення на першому поверсі.
У 2007 році музей офіційно отримав звання Народного. Його фонди регулярно поповнюються та налічують вже близько 3 тисяч експонатів. Щороку сюди приходять тисячі відвідувачів, щоб зануритись у шахтарську історію. Серед гостей було чимало громадян іноземних держав з Великобританії, Фінляндії, США, Нідерландів, Германії, Польщі, Норвегії тощо. Інформація про музей навіть увійшла до Книги пам’яті про видобуток вугілля у всьому світі, яка була видана в 2022 році у Великобританії. Авторка книги, Президент Європейської мережі музеїв шахтарської слави Маргарет Фаул приїжджала у Павлоград, відвідала музей і була захоплена тим, що побачила. Завдяки їй про наш шахтарський музей знають сьогодні у всьому світі.
До речі, візит Маргарет Фаул до Павлограда має свою передісторію. Спочатку у Великій Британії побувала делегація нашого теркому на чолі з головою С.І. Юнаком. На той момент у країні функціонувала лише одна шахта, та й та готувалася до закриття. Але у Великій Британії традиційно вшановують працю шахтарів, і українських колег запросили до Національного музею вугільної промисловості. Справа в тому, що стару відпрацьовану шахту перетворили на чудовий музей, і люди із задоволенням його відвідують. Там і сталося знайомство наших профспілкових активістів із Маргарет Фаул, яка очолювала цей музей протягом майже 30 років. І від неї надійшла пропозиція про співпрацю – для того, щоб один із шахтарських музеїв Західного Донбасу увійшов до європейської асоціації.
Маргарет Фаул із візитом приїхала до Павлограда. Їй дали можливість переконатися, що гірники Західного Донбасу не лише ударною працею добувають «чорне золото», а й дбайливо зберігають традиції, закладені на зорі освоєння одного з найбільших вугільних басейнів України. Багаторічна історія «Павлоградвугілля» відображена в експозиціях двох музеїв шахтарської слави. І один із них – музей на «Західно-Донбаській». Для гості провели екскурсію залами музею, розповіли про історію вугільного краю, ознайомили з численними експонатами, які роками збиралися крупинками та красномовно свідчать і про традиції вугільної галузі, і про сьогоднішню нелегку працю гірників.
Зазначимо, що на відміну від своїх європейських побратимів, це єдиний музей, який знаходиться на території не вже відпрацьованої, а успішно діючої шахти. У музеї зберігається безліч експонатів, серед яких такі раритети, як рідкісні скам'янілості, шматок першого вугілля, видобутого з надр шахти, лампа 1940-х років, з якої спускався у забій Міністр вугільної промисловості СРСР К. Починков, каска першого керуючого трестом «Павлоградвугілля» П. Маросина та багато інших. Сьогодні музей відіграє значну роль у житті колективу шахтоуправління «Тернівське» та загалом «Павлоградвугілля», допомагає ефективно вести профорієнтаційну та виховну роботу з молоддю.
Наразі музей шахтарської слави очолює Анна Сергєєва, небайдужа і креативна людина. Активну участь у житті музею приймав і приймає профспілковий комітет шахти на чолі спочатку з Володимиром Косарєвим, а зараз – Сергієм Яценком.
***
Члени президії обговорили також нагальні питання сьогодення – в першу чергу вони стосуються підвищення заробітної плати шахтарів. Потім пройшлися по соціальним об’єктам підприємства. Варто зазначити, що у цьому плані тут робиться чимало - розмах робіт вразив. Це стосується реконструкції та ремонту багатьох соціально-побутових приміщень, таких, як зали для перевдягання працівників, комунікації, лазні, приміщення для прання (їх, до речі, планують обладнати новими пральними машинами та сушарками), санвузли з сучасним обладнанням та багато іншого. Одним словом, робиться все можливе для створення нормальних побутових умов працівникам. І активну роботу у цьому плані ведуть як адміністрація, так і профспілковий комітет шахти.
За матеріаласи Дніпропетровської територіальної організації Профспілки
Візит на шахту розпочався з відвідування музею шахтарської слави, а саме його вважають гордістю і адміністрація, і профспілковий комітет, і увесь колектив підприємства. Візит не випадковий – у грудні цього року музею виповниться 20 років. Історію створення музею розповіла директорка закладу Анна Сергєєва, яка провела дуже цікаву екскурсію по залах музею.
Коротко про те, як створювався музей. Мабуть, всі знають, що у Тернівці та навколишніх селах проживає багато шахтарських династій. Від дідів та прадідів мешканці отримували старе шахтарське приладдя, засоби індивідуального захисту шахтарів різних періодів, історичні фотографії та інше. Частину цих артефактів приносили на шахту та лишали у бібліотеці. А коли експонатів зібралося чимало, тодішній директор підприємства Олександр Коваль ініціював створення музею. Підібрали приміщення, зробили ремонт та обладнали експозиції. 29 грудня 2005 року музей урочисто відкрили. Його першим директором став відомий в регіоні шахтар та краєзнавець Георгій Бароненко.
Спочатку музей розташовувався на третьому поверсі адміністративно-побутового комплексу шахти. Згодом було прийнято рішення перенести його до більш просторого двоповерхового приміщення на першому поверсі.
У 2007 році музей офіційно отримав звання Народного. Його фонди регулярно поповнюються та налічують вже близько 3 тисяч експонатів. Щороку сюди приходять тисячі відвідувачів, щоб зануритись у шахтарську історію. Серед гостей було чимало громадян іноземних держав з Великобританії, Фінляндії, США, Нідерландів, Германії, Польщі, Норвегії тощо. Інформація про музей навіть увійшла до Книги пам’яті про видобуток вугілля у всьому світі, яка була видана в 2022 році у Великобританії. Авторка книги, Президент Європейської мережі музеїв шахтарської слави Маргарет Фаул приїжджала у Павлоград, відвідала музей і була захоплена тим, що побачила. Завдяки їй про наш шахтарський музей знають сьогодні у всьому світі.
До речі, візит Маргарет Фаул до Павлограда має свою передісторію. Спочатку у Великій Британії побувала делегація нашого теркому на чолі з головою С.І. Юнаком. На той момент у країні функціонувала лише одна шахта, та й та готувалася до закриття. Але у Великій Британії традиційно вшановують працю шахтарів, і українських колег запросили до Національного музею вугільної промисловості. Справа в тому, що стару відпрацьовану шахту перетворили на чудовий музей, і люди із задоволенням його відвідують. Там і сталося знайомство наших профспілкових активістів із Маргарет Фаул, яка очолювала цей музей протягом майже 30 років. І від неї надійшла пропозиція про співпрацю – для того, щоб один із шахтарських музеїв Західного Донбасу увійшов до європейської асоціації.
Маргарет Фаул із візитом приїхала до Павлограда. Їй дали можливість переконатися, що гірники Західного Донбасу не лише ударною працею добувають «чорне золото», а й дбайливо зберігають традиції, закладені на зорі освоєння одного з найбільших вугільних басейнів України. Багаторічна історія «Павлоградвугілля» відображена в експозиціях двох музеїв шахтарської слави. І один із них – музей на «Західно-Донбаській». Для гості провели екскурсію залами музею, розповіли про історію вугільного краю, ознайомили з численними експонатами, які роками збиралися крупинками та красномовно свідчать і про традиції вугільної галузі, і про сьогоднішню нелегку працю гірників.
Зазначимо, що на відміну від своїх європейських побратимів, це єдиний музей, який знаходиться на території не вже відпрацьованої, а успішно діючої шахти. У музеї зберігається безліч експонатів, серед яких такі раритети, як рідкісні скам'янілості, шматок першого вугілля, видобутого з надр шахти, лампа 1940-х років, з якої спускався у забій Міністр вугільної промисловості СРСР К. Починков, каска першого керуючого трестом «Павлоградвугілля» П. Маросина та багато інших. Сьогодні музей відіграє значну роль у житті колективу шахтоуправління «Тернівське» та загалом «Павлоградвугілля», допомагає ефективно вести профорієнтаційну та виховну роботу з молоддю.
Наразі музей шахтарської слави очолює Анна Сергєєва, небайдужа і креативна людина. Активну участь у житті музею приймав і приймає профспілковий комітет шахти на чолі спочатку з Володимиром Косарєвим, а зараз – Сергієм Яценком.
***
Члени президії обговорили також нагальні питання сьогодення – в першу чергу вони стосуються підвищення заробітної плати шахтарів. Потім пройшлися по соціальним об’єктам підприємства. Варто зазначити, що у цьому плані тут робиться чимало - розмах робіт вразив. Це стосується реконструкції та ремонту багатьох соціально-побутових приміщень, таких, як зали для перевдягання працівників, комунікації, лазні, приміщення для прання (їх, до речі, планують обладнати новими пральними машинами та сушарками), санвузли з сучасним обладнанням та багато іншого. Одним словом, робиться все можливе для створення нормальних побутових умов працівникам. І активну роботу у цьому плані ведуть як адміністрація, так і профспілковий комітет шахти.
За матеріаласи Дніпропетровської територіальної організації Профспілки
