зробити стартовою додати в обране


Архів новин

Версія для друку

4 Травня 2011
Василь Хара: «Гідна праця - це не тільки хороша зарплата»
Для профспілкового руху Перше травня - це день підбиття підсумків. Наскільки захищена людина праці? Що зроблено для підвищення соціальних стандартів за останній час? На ці питання відповідає голова Федерації профспілок України Василь Хара.

- Василю Георгійовичу, буквально в березні вас переобрали головою ФПУ з досі небаченим результатом голосування - 99% делегатів VI з'їзду Федерації профспілок висловилися за вашу кандидатуру. Як ви самі оцінюєте підсумки з'їзду?

- Якщо говорити про голосування за мою кандидатуру, то навіть 99% голосів це не означає, що всі беззастережно мене підтримують. Просто люди зробили свідомий вибір на користь зміцнення ФПУ як організації і на користь того курсу, який я, мої заступники і Президія ФПУ проводимо на сьогоднішній день. На жаль, Федерація потребує міцного захисту від нападок, перш за все - з боку рейдерів. Останні два роки проти ФПУ велася справжня рейдерська війна, намагалися розірвати Федерацію і заволодіти нею як юридичною особою, зазіхали на профспілкову власність. Ми цю війну виграли, але оборону поки не знімаємо.

Однак, результати з'їзду не обмежуються тільки переобранням лідера. Наші дебати показали, що в цілому профспілкові організації позитивно оцінюють роботу керівництва ФПУ. Ми справді значно просунулися в рамках соціального діалогу з урядом та роботодавцями. З'їзд затвердив важливі резолюції, які дозволяють нам посилити цю роботу.

- З точки зору пересічного члена профспілки, що саме вдалося досягти за останній час об'єднаному профспілковому руху?

- Буквально кілька місяців тому ми підписали Генеральну угоду з урядом та роботодавцями, в якому закріплені заходи щодо поліпшення соціального захисту трудящих. Незважаючи на складну економічну ситуацію ФПУ вдалося домогтися від Кабміну гарантій підвищення соціальних виплат і зарплати. Як мінімум - на рівень інфляції. Це було досягнуто вперше за останні 20 років.

Зараз профспілки домагаються реалізації обіцянок уряду на практиці. І це питання принципове - ми готові вдаватися до самих різних заходів, аж до акцій протесту і пікетування, якщо зобов'язання не будуть виконані.

Цієї весни профспілка працівників освіти вже пікетувала Кабінет міністрів, і завдяки нашому тиску Кабмін ухвалив рішення про підвищення зарплат бюджетникам на 20% з 1 вересня.

- А чи є зараз у держави ресурси підвищувати зарплати?

- Так, ситуація склалася непроста після попереднього п'ятирічного «господарювання». Але ми закликаємо уряд до більш активного відновлення економіки та підвищення соціальних норм для населення.

За рівнем заробітної плати Україна посідає передостаннє місце в Європі, після нас тільки Молдова. Але ми не просто голослівно вимагаємо збільшення виплат, ми проаналізували всі показники, порівняли з аналогічними в Європі і аргументовано заявляємо, що на сьогоднішній день є ресурси підвищити зарплати вдвічі.

До речі, це вирішить питання і з наповненням Пенсійного фонду, який отримує відрахування із зарплат.

- Ви згадали, що з'їзд ФПУ затвердив ряд важливих документів. Як це вплине на соціальні стандарти в країні?

- Вплинути на соціальні стандарти в країні можемо тільки ми з вами, якщо об'єднаємося і будемо захищати свої права. З'їзд ФПУ затвердив дуже важливу декларацію про гідну працю, де як раз і виражені ті цілі, які ми ставимо перед собою на найближчі роки.

Ми взяли 6 важливих компонентів. Перший - це вимога гідного робочого місця. Економіка потребує реформування. Сьогодні левова частка економіки у нас - сировинна, з низькою заробітною платою, поганими умовами праці, яка не приваблює не тільки молодь, але й людей середнього віку. Висококваліфіковані фахівці виїжджають. Це треба міняти.

Другий - це гідна заробітна плата, на рівні європейських норм.

Третій компонент - це нормальні умови праці. Зношеність обладнання на наших підприємствах становить вже 60-70%, чимало робочих місць не відповідають елементарним вимогам сучасного виробництва та безпеки праці. Про це ми говоримо відкрито, і навіть провели масові інформаційні заходи до Всесвітнього дня охорони праці, який відзначається 28 квітня.

Четвертий компонент - це соціальний діалог на виробничому рівні, в ході якого вирішуються питання соціального захисту працівника.

П'ятий - колективний договір, який містить в собі норми поліпшення соціальних благ для працівників.

І шостий - додатковий соціальний пакет. Це коли бізнес бере на себе додаткові добровільні підвищенні зобов'язання з соціальної відповідальності перед найманими працівниками.

По кожному з цих напрямків ми готові активно працювати, незважаючи на те, що зустрічаємо і нерозуміння, і опір з боку наших соціальних партнерів.

- Федерація профспілок України і ви особисто займаєте дуже жорстку позицію по відношенню до діяльності Міжнародного валютного фонду. Профспілки виступають за висилку місії МВФ з України. У якійсь мірі ФПУ втручається у справи уряду?

- Я не можу поважати організацію, яка не поважає профспілковий рух України. Ми стали ініціаторами зустрічі з представником місії МВФ в Україні, з представниками центрального офісу МВФ у Вашингтоні, з представниками сторін соціального діалогу. Ми виступили ініціаторами діалогу, ми висловили свої пропозиції, зокрема з пенсійної реформи. Ми вважали і вважаємо, що кредити МВФ пов'язані із занадто великими поступками в пенсійному законодавстві, і що можливо знайти інші методи наповнення Пенсійного фонду, крім як підвищувати пенсійний вік для жінок.

Минуло більше трьох місяців з моменту нашого звернення, і ми не одержали відповіді: ні письмової, ні усної. Не прислухаючись до наших аргументів, МВФ тисне на уряд, їх наші аргументи не цікавлять, і вони не змінюють умов кредитування. На нашу думку, вони не прагнуть вести соціальний діалог.

У зв'язку з цим ФПУ посіла дуже критичну по відношенню до МВФ позицію. Пенсійна реформа була відкликана, у тому числі й нашими зусиллями. Жорстка лінія профспілок сприяла також тому, що МВФ пішов на поступки у питанні радикального підвищення цін на газ для населення.

- З яким настроєм ви зустрічали Перше травня?

- Оскільки велика частина мого професійного життя завжди була пов'язана з профспілками, то Міжнародний день солідарності трудящих для мене - завжди актуальне свято. В останні роки він ставить перед нами все більше запитань, оскільки в умовах ринкової економіки, світових та локальних криз, трудяща людина може легко потрапити під удар.

Я завжди пропоную звернути увагу на досвід європейських профспілок, які надзвичайно чутливі до будь-яких змін у трудових відносинах і в разі найменшого зниження соціальних стандартів заявляють про свою незгоду на повний голос. Думаю, що, незважаючи на довгі роки існування, профспілковий рух в Україні тільки набирає силу, трансформується з об'єднання радянського зразка в справжнього захисника трудящих. Але нашу силу вже відчувають партнери по соціальному діалогу.

По матеріалам офіційного веб-порталу Федерації профспілок України