зробити стартовою додати в обране


Архів новин

Версія для друку

27 Квітня 2015
АКТУАЛЬНЕ ІНТЕРВ'Ю. Валерій Мамченко: «Проблеми вугільної галузі потрібно вирішувати системно та ефективно»
Ситуація у вугільній галузі, як і в паливно-енергетичному комплексі в цілому, досить складна, в ній накопичилося дуже багато проблем. Серед них - велика заборгованість по зарплатах, закриття шахт, небезпечні умови праці. Що роблять профспілки, зокрема, галузеві для того, щоб захистити права та інтереси працівників галузі? Про це та багато іншого ми розмовляємо із заступником голови Профспілки працівників вугільної промисловості України Валерієм МАМЧЕНКО.

- Валерію Миколайовичу, зовсім недавно ми були свідками протестних акцій, які проводили представники шахтарів біля Адміністрації Президента, Верховної Ради, Кабміну? Які вимоги, чому саме зараз?

- Коли прийшов новий Кабінет міністрів, ми, звичайно, розраховували, що керівництво профільного міністерства серйозно поставиться до тих надзвичайно складних проблем, які є у вугільній промисловості. Ми неодноразово намагалися донести міністру інформацію про ці проблеми. Розуміли, що людина раніше не стикалася з вугільною промисловістю, та й з енергетикою. Потрібна, напевно, якась допомога з боку фахівців, профспілок, щоб напрацювати програму по виходу з кризи. Ми на це розраховували. На жаль, цього не вийшло.Нас не почули. Не реалізувалися всі наші спроби показати проблеми, які сьогодні є в галузі, насамперед, проблему фінансової незбалансованості підприємств.

- Що ви маєте на увазі?

- Це означає, що витрати перевищують доходи. У результаті підприємства або не платять зарплату, або не розвиваються. Практично немає оборотних коштів. Необхідно збалансувати підприємства і під це вже визначити ціну вугілля. У багатьох країнах держава дає преференції провідним галузям економіки - вугільної, енергетиці, машинобудуванню та іншим. Це дозволяє зробити собівартість продукції конкурентоспроможною як на внутрішньому, так і на світовому ринку. Вугільна галузь у нас завжди датувалася. І ми говоримо - не просто шахтарям зараз потрібно допомогти, а тим самим всій економіці, країні, в кінці кінців.

- Натомість, пропонують закривати багато шахт, як збиткові ...

- Так, тому що політики не розуміють, що їм робити з вугільною промисловістю. Це для них головна біль.Пам'ятається, був такий радник у президента Леоніда Кучми, який щоразу при зустрічі зі мною кривився і говорив: в Україні дві біди - вугільна промисловість і сільське господарство, от якщо б їх не було ... Таке враження, що думка професіоналів, фахівців, вчених цікавить тільки профспілки, а державі до нії і справи немає. А послухали б їх думку, може, і змінилося ставлення до вугільної галузі. Чому у нас досі немає віце-прем'єра з промисловості, по ТЕКу? На це питання мені один журналіст сказав: так йому ж зарплату платити треба. Але справа-то в тому, що його відсутність несе шкоди країні в сотні, тисячі разів більше, ніж була б його зарплата.

- Добре, але чому саме зараз, а не раніше, ви вирішили проводити з'їзд шахтарів, акції протесту? З чим це пов'язано? Хіба ви не знаєте, яка складна зараз в країні і політична, і економічна ситуація? Не боїтеся, що вас звинуватять у пособництві зовнішньому ворогу?

- У шахтарів просто урвався терпець. Вони ж не відразу вийшли на акції протесту. По-перше, ми провели кілька зустрічей з міністром. Вони проходили дуже важко. Не чує міністр доводів шахтарів та профспілок. По-друге, ми провели свій пленум, на якому було прийнято рішення вимагати відставки міністра. А нам кажуть: ви виконуєте замовлення, ваше завдання - прибрати міністра. А я на такі звинувачення відповідаю: це найпростіше пояснення складних проблем, які існують в галузі. А їх необхідно вирішувати не наскоками і не тимчасовими подачками, а системно та ефективно. Якщо подивитися: що ж міністр зробив корисного за цей рік? Припустимо, ми упереджено до нього ставимося. Візьміть і об'єктивно проаналізуйте те, що зроблено ним за цей час для розвитку, я б навіть сказав порятунку галузі. І ви прийдете до висновку, як це і було озвучено на з'їзді шахтарів, - людина не на своєму місці. Адже за цей час відбулося повне падіння видобутку вугілля, електроенергії, газу, неясні перспективи розвитку ТЕКа ... Адже наше спільне завдання, щоб комплекс працював, щоб система діяла на благо держави. А що стосується звинувачень, мовляв, війна йде, а ви зі своїми вимогами. Так, війна йде, але якщо людина на своєму посту некомпетентний, якщо для нього війна - лише «відмазка», ширма для прикриття його некомпетенції, так що не критикувати такого чиновника, не вимагати його відставки?

- Судячи з матеріалів у пресі, телесюжетів, більшість з тих, хто вийшов на протестні акції гірників, працюють не на державних підприємствах, а на приватних, тієї ж ДТЕК олігарха Ахметова.Питання: чому вони прийшли зі своїми вимогами не до Ахметова, а до держави?

- Ми знаємо, що сьогодні більше половини вугілля видобувають приватні структури. І половина шахт - це підприємства системи ДТЕК. І коли говорять, ДТЕК нехай сам розбирається зі своїми проблемами, це, вважаю, неправильно. Для нас, профспілок, важливо те, що там - у цій системі працюють десятки тисяч шахтарів. Таких же людей, як і ті, що трудяться на державних шахтах. Коли в ДТЕК не підвищували зарплату, ми пікетували його. А сьогодні, коли з вини міністерства страждають всі шахтарі, вони і приїхали зі своїми вимогами до міністерства та Уряду.

- Якщо вас, як ви кажете, і далі не будуть чути у високих кабінетах, що будете робити? На які кроки готові піти?

- Ми не прихильники якихось радикальних дій. І шахтарі приїхали в Київ не скидати когось. Вони кажуть: нас ніхто не хоче слухати, послухайте нас, дізнайтеся про наші проблеми. У нас є пропозиції, давайте сядемо обговоримо і виробимо спільні рішення. Ми - прихильники соціального діалогу. Тільки так можна захистити галузь, трудові колективи, тільки так можна розвивати економіку країни.

Медиа-центр ФПУ