Архів новин
29 Квітня 2010
Україна серед країн із найвищим рівнем виробничого травматизму: близько 1 тисячі робітників щорічно гинуть на виробництві, понад 18 тисяч потерпають від нещасних випадків
Такі дані були оприлюднені на брифінгу, організованому Федерацією профспілок України спільно із соціальними партнерами з нагоди Всесвітнього дня охорони праці.
На брифінгу було також повідомлено, що найвищий рівень виробничого травматизму на підприємствах вугільної промисловості, АПК та газового господарства. Загалом більш як 27% працівників в Україні трудяться в умовах, що не відповідають вимогам нормативно-правових актів з охорони праці. Щорічно на 15–17 тисяч збільшується кількість інвалідів праці. А Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань щороку 90% свого бюджету витрачає на виплати компенсацій постраждалим на виробництві та їхнім родинам. Як наслідок, Україна, за оцінками експертів Міжнародної організації праці, – серед країн із найвищим рівнем виробничого травматизму.
На думку заступника голови ФПУ Сергія Українця, така ситуація спричинена тим, що сьогодні ні роботодавці, ні держава, ні органи місцевого самоврядування не фінансують належним чином заходи із охорони праці, відсутня об’єктивна, повноцінна атестація робочих місць, практично ліквідовано промислову медицину, яка могла на ранніх стадіях виявити і попередити професійні захворювання. У нас також низький внутрішньокорпоративний контроль за безпекою та охороною праці, низька відповідальність самих працівників.
Сергій Українець нагадав, що минулого року ФПУ оголосила про початок дворічної акції під гаслом «Атестацію робочих місць – під контроль профспілок». В рамках цієї акції для проведення об’єктивної атестації робочих місць було створено Центр незалежних експертиз, який уже отримав ліцензію на діяльність у чотирьох промислових областях – Донецькій, Дніпропетровській, Луганській та Запорізькій. Надалі планується розширити географію його роботи.
В ході брифінгу голова Держгірпромнагляду України Сергій Сторчак повідомив, що у Державній програмі економічного і соціального розвитку України на 2010 рік, яка зараз знаходиться на обговоренні у Верховній Раді, вперше чітко виписан блок охорони праці. За його словами, йдеться не про загальні питання, а про створення механізму економічної зацікавленості та відповідальності власників у забезпеченні належних умов праці.
Віднедавна Держгірпромнагляд запровадив на підприємствах вугільної промисловості особливий режим державного нагляду, що передбачає зосередження на певний час у інспекторів комітету всіх функцій нагляду за безпекою та охороною праці і має на меті вивести підприємства на новий рівень безпеки праці.
Національний координатор Міжнародної організації праці (МОП) в Україні Василь Костриця у своєму виступі навів світову статистику професійних захворювань та втрат від нещасних випадків на виробництві. Так, за його словами, щодня у світі на виробництві гине близько 6,3 тисяч осіб, що на рік становить близько 2,3 мільйона. Понад 330 мільйонів працівників у світі щороку отримують травми різного ступеня тяжкості. Втрати світової економіки від виробничого травматизму становлять 4% ВВП.
Цьогоріч МОП відзначає Всесвітній день охорони праці під лозунгом «Нові ризики та нові форми профілактики виробничого травматизму та професійних захворювань». Василь Костриця пояснив, що такими ризиками є зростання неформальної зайнятості, яка нині в Україні охоплює 28,1% працівників (4,6 мільйона осіб), трудова міграція – як внутрішня, так і зовнішня, а також застосування нанотехнологій без належного вивчення їх потенційного впливу та наслідків для працівників.
У рамках співпраці МОП і Держгірпромнагляду планується розробити і запровадити методику економічних втрат від незастосування заходів із поліпшення умов праці. Щоб мінімізувати ці втрати, МОП рекомендує соціальним партнерам зосередити увагу насамперед на профілактиці виробничого травматизму і профзахворювань. За словами Василя Костриці, в умовах економічної кризи видатки на заходи із профілактики суттєво знизилися. Так, якщо у 2007 році для їх проведення було виділено 7,2 мільйона грн., то у 2009-му – лише 700 тисяч грн. А це автоматично призводить до збільшення виплат компенсаційної допомоги постраждалим на виробництві.
Що ж може змусити роботодавців забезпечувати на своїх підприємствах належні умови праці, виділяти кошти на охорону праці та профілактику нещасних випадків та профзахворювань? Роботодавці стверджують, що для цього необхідно внести зміни до законодавства, які б передбачали економічну відповідальність та економічне стимулювання за невиконання або недотримання норм безпеки і охорони праці. На думку голови Федерації роботодавців України Василя Яременка, стимулом могло б стати зменшення відрахувань до цільових фондів за умови відсутності нещасних випадків на виробництві, зниження рівня профзахворювань.
У питаннях безпеки і охорони праці соціальних партнерів також підтримала церква. Зокрема, найближчим часом Українська православна церква планує відкрити у Києві Храм пам’яті загиблих на виробництві.
По матеріалам газети «Профспілкові вісті»
На брифінгу було також повідомлено, що найвищий рівень виробничого травматизму на підприємствах вугільної промисловості, АПК та газового господарства. Загалом більш як 27% працівників в Україні трудяться в умовах, що не відповідають вимогам нормативно-правових актів з охорони праці. Щорічно на 15–17 тисяч збільшується кількість інвалідів праці. А Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань щороку 90% свого бюджету витрачає на виплати компенсацій постраждалим на виробництві та їхнім родинам. Як наслідок, Україна, за оцінками експертів Міжнародної організації праці, – серед країн із найвищим рівнем виробничого травматизму.
На думку заступника голови ФПУ Сергія Українця, така ситуація спричинена тим, що сьогодні ні роботодавці, ні держава, ні органи місцевого самоврядування не фінансують належним чином заходи із охорони праці, відсутня об’єктивна, повноцінна атестація робочих місць, практично ліквідовано промислову медицину, яка могла на ранніх стадіях виявити і попередити професійні захворювання. У нас також низький внутрішньокорпоративний контроль за безпекою та охороною праці, низька відповідальність самих працівників.
Сергій Українець нагадав, що минулого року ФПУ оголосила про початок дворічної акції під гаслом «Атестацію робочих місць – під контроль профспілок». В рамках цієї акції для проведення об’єктивної атестації робочих місць було створено Центр незалежних експертиз, який уже отримав ліцензію на діяльність у чотирьох промислових областях – Донецькій, Дніпропетровській, Луганській та Запорізькій. Надалі планується розширити географію його роботи.
В ході брифінгу голова Держгірпромнагляду України Сергій Сторчак повідомив, що у Державній програмі економічного і соціального розвитку України на 2010 рік, яка зараз знаходиться на обговоренні у Верховній Раді, вперше чітко виписан блок охорони праці. За його словами, йдеться не про загальні питання, а про створення механізму економічної зацікавленості та відповідальності власників у забезпеченні належних умов праці.
Віднедавна Держгірпромнагляд запровадив на підприємствах вугільної промисловості особливий режим державного нагляду, що передбачає зосередження на певний час у інспекторів комітету всіх функцій нагляду за безпекою та охороною праці і має на меті вивести підприємства на новий рівень безпеки праці.
Національний координатор Міжнародної організації праці (МОП) в Україні Василь Костриця у своєму виступі навів світову статистику професійних захворювань та втрат від нещасних випадків на виробництві. Так, за його словами, щодня у світі на виробництві гине близько 6,3 тисяч осіб, що на рік становить близько 2,3 мільйона. Понад 330 мільйонів працівників у світі щороку отримують травми різного ступеня тяжкості. Втрати світової економіки від виробничого травматизму становлять 4% ВВП.
Цьогоріч МОП відзначає Всесвітній день охорони праці під лозунгом «Нові ризики та нові форми профілактики виробничого травматизму та професійних захворювань». Василь Костриця пояснив, що такими ризиками є зростання неформальної зайнятості, яка нині в Україні охоплює 28,1% працівників (4,6 мільйона осіб), трудова міграція – як внутрішня, так і зовнішня, а також застосування нанотехнологій без належного вивчення їх потенційного впливу та наслідків для працівників.
У рамках співпраці МОП і Держгірпромнагляду планується розробити і запровадити методику економічних втрат від незастосування заходів із поліпшення умов праці. Щоб мінімізувати ці втрати, МОП рекомендує соціальним партнерам зосередити увагу насамперед на профілактиці виробничого травматизму і профзахворювань. За словами Василя Костриці, в умовах економічної кризи видатки на заходи із профілактики суттєво знизилися. Так, якщо у 2007 році для їх проведення було виділено 7,2 мільйона грн., то у 2009-му – лише 700 тисяч грн. А це автоматично призводить до збільшення виплат компенсаційної допомоги постраждалим на виробництві.
Що ж може змусити роботодавців забезпечувати на своїх підприємствах належні умови праці, виділяти кошти на охорону праці та профілактику нещасних випадків та профзахворювань? Роботодавці стверджують, що для цього необхідно внести зміни до законодавства, які б передбачали економічну відповідальність та економічне стимулювання за невиконання або недотримання норм безпеки і охорони праці. На думку голови Федерації роботодавців України Василя Яременка, стимулом могло б стати зменшення відрахувань до цільових фондів за умови відсутності нещасних випадків на виробництві, зниження рівня профзахворювань.
У питаннях безпеки і охорони праці соціальних партнерів також підтримала церква. Зокрема, найближчим часом Українська православна церква планує відкрити у Києві Храм пам’яті загиблих на виробництві.
По матеріалам газети «Профспілкові вісті»
